Серія: «Ювіляри - наші земляки»

Зенон Кузеля

(1882 - 1952)

Професор доктор Зенон Кузеля - видатний науковий і громадський діяч - належить до тієї могутньої плеяди українознавців - енциклопедистів XX століття, що плекали вільну українську науку та репрезентували її перед світом.

Цього року відзначається 125 років від дня народження нашого земляка.

Література в довідці розміщена в алфавітному порядку

Підготувала: Віра Палій бібліограф методично - бібліографічного відділу ЦБ

Відповідальна за випуск: Алла Заруцька, директор ЦБС

Зенон Кузеля народився 23 червня 1882 року у Пору - чині Бережанського району в сім'ї лісника.

Малий Зенон виховувався в атмосфері українського священичого дому, з якого походила його мати Іванна, сестра о. Сильвестра Лепкого.

У 1888 році родина Кузелів переїжджає до Бережан, де Зенон закінчив народну школу, згодом - гімназію (189 - 2 - 1900 рр.). Гімназійним учнем заснував і очолив 1898 року таємний гурток «Молода Україна», редагував учнівські журнали, робив етнографічні записи й розпочав свою журналістську працю в часописі «Діло» .

Здобувши у Бережанах гімназійну освіту у 1900 році, вступив до Львівського університету. Згодом переїхав до Відня, столиці Австро-Угорщини, продовжив навчання у Віденському університеті, де студіював слов'янську філологію, вивчав археологію, етнологію та статистику, був головою українського студентського товариства «Січ».

Весною 1906 року Зенон Кузеля закінчує університет, здобувши докторат із слов'янської філології та історії. У 1907 році одружується з Ольгою Авдиковською у Львові, а в 1909р. переїжджає у Чернівці, де 10 років займається викладацькою, громадською та науковою роботою у Чернівецькому університеті.

У 28 років стає дійсним членом НТШ. З початком Першої світової війни він знову переїжджає до Відня. 38 років перебував у еміграції.

Перебуваючи в Берліні, працює редактором часопису «Українське Слово» та видань видавництв «Українська Накладня» і «Українське Слово».

В 1943 році вийшов з друку великий «Українсько німецький словник», опрацьований З.Кузелею і Я.Рудницьким. Це неперевершена досі праця.

Майже 10 років, починаючи з 1942 - го, Кузеля був головою української громади в Берліні, Українського Допомогового Комітету, Комітету опіки над утікачами, Товариства Охорони Могил. Із 1930 по 1936 рр. - голова Союзу закордонних представників преси, що нараховувала близько 100 осіб з цілого світу.

Кузеля був одним із перших українських етнографів, який займався систематичним вивченням дитячого фольклору (праці «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу», «Про студії над людьми»).

Він також автор численних праць, у тому числі випущених окремими виданнями: «Слов'янські балади на тему: хлопець перебирається в жіночу одіж або каже занести себе в мішку до кімнати дівчини, щоб її звести» (1906), «Угорський король Матвій Корвін» (1906), «Наші сільські оповідачі» (1908), «Борис Грінченко як етнограф», «Ціль і значінє студентських (кружкових) бібліотек» (1910). Зенон Кузеля помер 24 травня 1952р. в Парижі.

Література

Кузеля 3. Народна духовна культура: [Народні звичаї, народна мистецька творчість] // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К., 1994. - С.228 - 239.

Кузеля 3. Народне будівництво //Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К., 1994. - С. 214 - 219.

Кузеля 3. Народні звичаї й обряди, пов'язані з родинним життям // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К., 1994. - С.239 - 244.

Кузеля 3. Народне знання // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К.Д994. - С. 250 - 251.

Кузеля З.Племінний розподіл і етнографічні групи // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К.,1994. С.194 - 199.

Кузеля З., Одарченко П. Історія української етнографії // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. - К.,1994. - С.187 - 194.

Волинець Н. Ім'я, яке багато скаже // Жайвір. - 1992. - лип. - серп.

Демський М. Ще один із незаслужено забутих // Укр. слово. - 1994.» - ЗО черв. (Факти. Спогади. Постаті).

Дирда С. Громадянин, вчений, етнограф: До 125 - річчя від дня народження Зенона Кузелі // Бережанське віче. - 2007. - 15 черв.

«З печаттю небуденного духа»(генеза мотивів євро - пеїзму Зенона Кузелі) // Хай святиться ім'я твоє. - Львів, 1998. - С.162 - 175.

Караванський С. Не минаймо ніже титли, ніже тії коми // Визвольний шлях. - 1997. - №1. - С98.

Моліцька Г. Про Лепкого він знав усе // Свобода. - 19 - 97. - 16 жовт.

Палій В. Професор Зенон Кузеля // Бережанське віче. - 1997. - 21 черв.

Пасемко І. Українське дійство у німецькому світі: [ З.Кузеля - заступ. Голови НТШ] // Всесвіт. - 1996. - № 12. - С.204.

Погрібняк В. Зенон Кузеля - визначний українозна - вець // Тернопілля'95: Регіон.річник. - Тернопіль, 1995. - С.342 - 348.

Смик Р. Людина, вчений, громадянин, патріот // Жайвір: Літ. - мистец. іст. - краєзнав. альманах. - 1993. - Спец, вип. - С.5.

Стасів Б. Зенон Кузеля // Бережанська земля: Історично - мемуарний збірник. - Торонто, 1998. - С.294 - 295.

Стасів Б. Син Бережанщини // Бережанське віче. - 1996. - 16 серп.

Штокало В. Михайло Грушевський і його учні - історики - вихідці із Тернопільщини // Михайло Грушевський - погляд із сьогодення. - Тернопіль, 1997. - С.140

Бібліографія українського народознавства. У З - х т. Зібр.і впоряд. М.Мороз. - Львів,1999. - Xl. - Кн. 2. - 1097с. С. 1027 Кузеля З. (Іменний покажчик)

Волинець Н., Мельничук Б., Щербак Л. Кузеля Зенон Францискович (Крипт. - К.,З.К.,3., К - Я, К - Я - 3., К. і М. Ч.(спільно з М.Чайковським ), Кн. та ін.;23.06.1882, сПоручин, нині Бережан, р - ну - 24.05.1952, м. Париж, Франція) - фольклорист, етнограф, бібліограф, мовознавець, лексикограф, історик, публіцист, редактор, видавець, громадсько-культурний діяч // ТЕС. - Тернопіль, 2005. - Т.2. - К - О. - С.264 - 265; фотогр.

Кузеля Зенон // Енциклопедія українознавства. Під. ред. Кубійовича. - Львів,1994. - Т.4 - С.1225.

Кузеля Зенон // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен. - Тернопіль, 2001. - Ч.2. - СІ04 - 106.

Кузеля Зенон // Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біогр. довід. - Бережани, 2000. - С.62 - 64.