|
Слово про незабутню людину
Бесіда - спогад
(До 100 – річчя від дня народження Миколи Амосова)
Микола Михайлович Амосов – видатний хірург, який один із перших у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. На його рахунку тисячі врятованих життів. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.
Людина ідеї та рішення поставлених питань, що вклав своє життя в праці, які здатні виховати і навчити не одне покоління, дати поштовх до нових відкриттів.
У грудні цього року минає 100 років від дня народження Миколи Амосова. Цій даті і присвячена дана бесіда - спогад.
Підготувала: В. Палій – бібліограф методично-бібліографічного відділу ЦБ
Відповідальна за випуск: А. Заруцька – директор ЦБС
Якби можна почати жити спочатку – я вибрав би те ж саме: хiрургiю i на додаток – мудрування над "вiчними питаннями" фiлософiї: iстина, розум, людина, суспiльство, майбутнє людства.
М. Амосов
Микола Михайлович народився 6 грудня 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії.
Початкову школу Микола закінчив у рідному селі. З 1926 року він вчився в школі «другого ступеня» та в лісомеханічному технікумі в Череповці. У 1932 році він отримав диплом техніка та близько трьох років працював на 2-й Архангельській електростанції механіком.
Відчуваючи брак своїх технічних знань, в 1934 році Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту в Москві.
Разом із захопленням технікою Микола Амосов цікавився медициною. У 1935 році він вступив до Архангельського державного медичного інституту, який закінчив із відзнакою в 1939 році. Пізніше навчався в аспірантурі.
Але з ряду причин Амосов залишив аспірантуру і поїхав до Череповця, де почав працювати ординатором хірургічного відділення міжрайонної лікарні. Одночасно викладав у фельдшерсько-акушерській школі. У вільний час готувався до захисту диплома у ВЗІІ, проектуючи літак з турбопаровим двигуном. ВЗІІ Амосов закінчив у 1940 році з відзнакою.
За роки війни, він став досвідченим хірургом і міг оперувати будь-які частини тіла, особливо відзначився в лікуванні поранень грудної клітини, суглобів, переломів стегна.
У 1947-1952 роках Микола Михайлович працював головним хірургом Брянського обласного відділу охорони здоров'я та одночасно керував хірургічним відділенням обласної лікарні.
Але найголовнішим досягненням Амосова в Брянську стала розробка самостійної методики резекції легенів – при абсцесах, раку і туберкульозі.
У листопаді 1952 року Микола Михайлович переїхав до Києва.
Цікавим є його погляд на людський організм з позицій біокібернетики: «Людина – це складна система, яка самонавчається і самоорганізовується. Вона працює за численними, суворо визначеними програмами. Якщо розвиток організму йде у відповідності з програмою, людина здорова. Хвороба ж – не що інше, як руйнування програми під впливом біологічних, фізіологічних та інших чинників».
Мрією вченого було створення штучного розуму.
У 1962 році він почав писати книги, які неодноразово видавалися, як в СРСР, так і за кордоном.
У 1963 році Микола Михайлович першим у Радянському Союзі здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 році створив і вперше в світі впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. Ним створені ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу.
У липні 1982 року знаменитий хірург оголосив, що на все літо залишає хірургію і буде займатися тільки кібернетикою.
У 1983 році клініка серцево-судинної хірургії Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії реорганізована в Київський НДІ серцево-судинної хірургії МОЗ УРСР. Амосов, з 1968 року обіймав посаду заступника директора, став директором новоутвореного інституту і працював на цій посаді до 1989 року. У клініці, створеній цим талановитим хірургом, проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95 000 операцій, пов'язаних з вадами серця, у тому числі близько 36 000 з апаратом штучного кровообігу.
Влітку 1985 року у Миколи Михайловича почалися проблеми з серцем. Потрібен був стимулятор, але Амосов відмовлявся його ставити, поки не розвинулася гіпертонія. Під новий рік він передав Iнститут заступнику і поїхав на операцiю в Каунас. Операція пройшла успішно, і до середини лютого 1986 року хірург уже повернувся до звичайного життя.
У грудні 1988 року, коли Амосову виповнилося 75 років, він вирішив залишити посаду директора Інституту, але продовжувати операцiї. Тільки в 1992 році Микола Михайлович Амосов остаточно перестав оперувати.
Взимку 1998 року стан його серця погіршився. У травні Амосову зробили операцію в Німеччині. Життя вченого обірвалося 12 грудня 2002 року від обширного інфаркту міокарда.
Після себе вчений залишив близько 400 наукових праць, в тому числі 20 монографій.
Пам'ять
На фасаді будинку, де жив та працював Микола Амосов, по вулиці Богдана Хмельницького, 42 встановлена меморіальна дошка. У 2003 році на честь Амосова була перейменована одна з вулиць Києва . Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені М. М. Амосова, яка вручається за видатні наукові роботи в галузі кардіо- та судинної хірургії і трансплантології. На його честь названо астероїд, відкритий 8 жовтня 1969 року.
Шановні користувачі !
Більше про життя і діяльність Миколи Амосова Ви дізнаєтеся, якщо завітаєте до нас у центральну районну бібліотеку для дорослих та центральну дитячу бібліотеку. Тут Ви зможете ознайомитися із наступними матеріалами:
Амосов, Н. М. Алгоритмы разума / Н.М. Амосов. – К.: Наук. думка, 1979. – 223 с.
Амосов, Н. М. Книга о счастье и несчастьях: дневник с воспоминаниями и отступлениями / Н.М. Амосов . – Кн. 2. – М.: Молодая гвардия, 1990. – 238 с. – ( Эврика).
Амосов, М.М. Моя система здоров’я / М.М. Амосов; перекл. з рос. – К.: Здоров’я, 1997. – 56 с.
Амосов, Н. М. Повести / Н.М. Амосов; послесл. Ю. Щербака. – К.: Днипро, 1984. – 616 с.
Амосов, Н. М. Природа человека / Н.М. Амосов. – К.: Наук. думка, 1983. – 222 с.
Амосов, Н. М. Раздумья о здоровье / Н.М. Амосов. – 3-е изд. перераб. –М.: Физкультура и спорт, 1987. – 64 с.: ил. – ( Физкультура и здоровье).
Амосов, М.М. Роздуми про здоров’я / М.М. Амосов; перекл. з рос. – К.: Здоров’я, 1990. – 168 с.
Амосов, Н. М. Сердце и физические упражнения / Н.М. Амосов, И.В. Муравов. – К.: Здоров’я, 1985. – 80 с.: ил.
Амосов, Н. М. и др. Страна детства: сборник / Н.М. Амосов. – М.: Знание, 1991. – 288 с.
Амосов, Н. М. Физическая активность и сердце / Н.М. Амосов, Я.А. Бендет. – 2-е изд., – К.: Здоров’я, 1984. – 232 с.
Амосов, Н. М. Физическая активность и сердце / Н.М. Амосов, Я.А. Бендет. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Здоров’я, 1989. – 214 с.
* * *
Микола Амосов (1913 – 2002 рр.) // Сто великих українців. – К., 2008. – С. 446 – 451.
* * *
http://izbornyk.org.ua/heroes/hero10.htm
http://amosovinstitute.org.ua/?amosov
http://ua.uacomputing.com/persons/amosov/
http://medblog.in.ua/mykola-amosov-lyudyna-lehenda/
http://ua.uacomputing.com/persons/amosov/
Ці, та багато інших електронних джерел про М. Амосова Ви знайдете, якщо скористаєтеся послугами нашого інтернет- центру.
| 
