«Володимир Гжицький:
прозаїк, драматург, перекладач»

(до 120-річчя з дня народження)

Володимир Гжицький народився 15 жовтня 1895 р. в селі Острівець на Теребовлянщині. Життєвий шлях нашого великого земляка був воістину тернистим – після закінчення Тернопільської гімназії його мобілізували до австрійського війська, потім воював в УГА, потрапив у полон до кубанців, опісля опинився в Харкові, де близько десяти років пропрацював у губпродкомі, закінчив місцевий інститут народного господарства. Друкуватися почав у 1922 році. Через два роки побачила світ перша та єдина збірка поезії В. Гжицького «Трембітні тони». Невдовзі вийшли з друку п’єси «По зорі», «Вибух», «Наступ»; збірки новел «Цісарське право», нарисів «Комуни в степах», повість «Муца», романи «Чорне озеро» (1929 р.) і «Захар Вовгура» (1932 р.).

А 7 грудня 1933 р. Володимира Гжицького заарештували за сфабрикованим звинуваченням. Йому інкримінували участь у неіснуючій Українській визвольній організації, згадали службу в УГА. Насправді ж основною причиною арешту став роман «Чорне озеро», в якому побачили «націоналістичний ухил». 23 лютого 1934 р. так звана судова трійка при ДПУ УСРР засудила В. Гжицького до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Республіці Комі. У 1946 році спеціальний табірний суд додав В. Гжицькому ще чотири роки ув’язнення. В 1954-му слідство не задовольнило клопотання письменника про перегляд його справи. Він був реабілітований через два роки.

Гжицький, В. Твори: в 2-х т. / В. Гжицький. – К.: Дніпро, 1974.- Т. 1. – 1974. – 654 с.

Після заслання В. Гжицький змушений був переробити «Чорне озеро». У новій редакції авторові довелося зняти згадки про російський шовінізм, а відповідальність за «неприязнь» ойротів до урусів (події відбуваються в горах Алтаю, де письменник побував у 1928 році), якої потребував сюжет, перекласти на місіонера-єпископа часів царської Росії. І більше: країна ойротів у зміненому на вимогу більшовицької влади варіанті стала іншою: тепер корінному населенню належать тільки гори, а в долинах розселено росіян-кержаків, у селищах започатковані компартійні та комсомольські осередки… У першому томі надруковані також оповідання «Кам Кабир», «Побачення», «Маланка», «Зірка», «Онуфрій Дума».

Лише після опублікування (1957 р.) нової редакції «Чорного озера» письменникові, який, повернувшись у Львові, дозволили друкуватися. Володимир Гжицький видав автобіографічну трилогію «У світ широкий» (1960), «Великі надії» (1963) та «Ніч і день».

Гжицький, В. Твори: в 2-х т. / В. Гжицький. – К.: Дніпро, 1974. – Т. 2. – 1974. – 633 с.

У другому томі надруковані книга перша «У світ широкий», книга друга «Великі надії». 1965 р. роман опублікований у журналі «Жовтень» (нині «Дзвін»), повний варіант випустило у Львові в 1989 р. видавництво «Каменяр» завдяки старанням та з ґрунтовною передмовою земляка автора – відомого поета, перекладача й громадського діяча Романа Лубківського. Трилогія справді подає широке історичне, суспільне й навіть географічне тло, бо події розгортаються на початку століття в Австро-Угорській імперії, потім переносяться у Східну Україну в 20-30-х роках, і, нарешті, сягають концтаборів у республіці Комі. Все трансформується крізь долю прототипа автора — Миколу Гаєвського.

Гжицький, В. Ніч і день: роман / В. Гжицький. – Л.: Каменяр, 1989. – 306 с.

Роман автобіографічний, він відтворює поневіряння автора під час сталінських репресій. У передмові до виданого у 90-ті роки в Канаді англомовного роману «Ніч і день» зазначається, що твір сприймається як вагомий документ історії — історії людини й соціально-політичного процесу. Головний герой - представник галицької української інтелігенції – опинився в коловороті великих політичних подій першої половини XX століття. Не уникнув він і репресій 30-х років. Найцінніше у цьому творі — достовірність фактів, котрі пов'язані з табірними жахами. Автору вдалося викликати враження повної незахищеності героя і знецінення людського життя в умовах безпрецедентного в історії людства беззаконня, політичного цинізму, злочину перед мільйонами людей.

Гжицький, В. Опришки: Роман. Оповідання / В. Гжицький. – К.: Дніпро, 1970. – 390 с.

Це цікавий роман, де любовно змальовано романтичний образ заступника убогого люду, закоханого у свій народ, дикі гори й праліси свого краю - легендарного Довбуша, ватажка опришків, що діяв на Прикарпатті у XVIII столітті. У книгу ввійшли оповідання «Помста», «Лось», «Гармонія», «Свій розум», «Вогні над Бугом», «У дорозі», «Польова сумка». Оповідання, що ввійшли до цієї книги, написані в різний час і про різні часи та події. Тут і життя людей Півночі, і розповіді про події Великої вітчизняної війни та про українське село.

Гжицький, В. Слово честі: роман / В. Гжицький. – Л.: Каменяр, 1968. – 247 с.

Двоє друзів – Юрко і Антось. Перший – син сільського вчителя, другий – син незаможного селянина. Обидва росли в зубожілому галицькому селі початку XX ст. Разом вчилися, разом вступили в гімназію. Але на шляху Антося стала дівчина – попівна Ляля. Він сліпо закохався в неї і, щоб досягти хоч би її прихильності, проти своїх атеїстичних переконань вступає в духовну семінарію. Вибухла перша імперіалістична війна. Юрка мобілізовують і женуть на фронт воювати за чужі, ворожі українському народові інтереси Габсбургів, а Антось продовжує навчання. Лише згодом Антось зрозумів, що промінявши свої ідеали на почуття до манірної попівни, зробив непоправну помилку, яка розбила і дружбу між ним та Юрком. Дві долі – два шляхи!

Гжицький, В. Лось: оповідання / В. Гжицький. – Л.: Каменяр, 1966. – 67 с.

Тюлькенек кохає Санала, але на перешкоді їхнього щастя став кам – багатий чаклун Кабир, який купив дівчину за соболині шкури у її скупого батька. Тюлькенек ненавидить старого кама і серед ночі тікає від нього верхи на коні. Вона поспішила на допомогу Саналові, якого кам, обдуривши, послав на вірну смерть. Тюлькенек сміливо стала на захист своєї людської гідності – вона вбиває горбатого старого чаклуна… Ці події автор змалював в оповіданні «Кам Кабир» - з життя людей Алтаю і їх звичаїв в тридцятих роках. До цієї книжечки входять цікаві оповідання «Лось», «Гармонія», «Вибори», в яких автор знайомить читача з природою півночі, з людьми цього краю.

Писав В. Гжицький і мемуари про літературно-мистецьке життя 20-х років, про колег по перу. Був перекладачем. Помер письменник 19 грудня 1973 р. у Львові. Реабілітований.