Публічна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка Бережанської міської ради

(до 105-річчя з дня народження В. Савчака – художника, почесного громадянина м. Бережани)

Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їх талант чужина. З їх творчістю знайомі фахівці мистецтва, та для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнаний світом, та маловідомий на батьківщині, цей митець сьогодні заслуговує на те, щоб його ім’я знав кожен українець. Серед визначних людей, якими Бережанщина може гордитися – постать Володимира Савчака.

Активний, натхненний, неординарний… Народився художник 1911 року в місті Бережани. Виховувався в патріотичній сім’ї, де звучала винятково українська мова. Освіту майбутній маляр здобував у славній Бережанській гімназії, де вступив у пластунське товариство. Потім хлопець продовжує навчання у Львові, в університеті. Тут він записався на студії філософії та природничих наук. У 1936—1939 роках студіював живопис в Академії мистецтв у Вільні. Спалахом вогню Другої світової доля поставила Володимира Савчака перед фактом еміграції до нацистської Німеччини. А звідти вже в тридцятисемирічному віці художник назавжди відправляється до берегів Австралії. Тут же починає активно творити на строкатій ниві барвистого пензля. За участь в одній з численних виставок талановитий художник був нагороджений грамотою міністра імміграції. В Австралії отримує роботу викладача в технічній вищій школі, а на конкурсі малювання друге місце посів один з учнів маляра-українця.

Бережанський маляр — відомий у всьому світі. Його пейзажі, натюрморти, інші картини завоювали автору всесвітню славу. Поза межами Австралії художник мав індивідуальні виставки в Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, Філадельфії, Вашингтоні, Торонто, Чикаго. Як і сам маляр, гостювали його роботи в Україні. Доробок Володимира Савчака є гордістю Бережанського краєзнавчого музею, картини з фондів якого подорожують по цілій країні. З 1991-го маестро із Синіх Гір відвідував Батьківщину щорічно. Про свої візити на Бережанщину художник казав: «Після моєї першої подорожі в Україну і відвідин рідних сторін з їх мешканцями я навіки залишив свою душу в отчому краю і лише тіло забираю в Австралію».

Патріотичність почесного громадянина Бережан — у його вболіванні за все українське. Володимир Савчак відзначився жертовністю в створенні катедри українознавства при університеті Макворі в Сіднеї, за що був нагороджений грамотою мецената. Був удостоєний похвальної грамоти за участь у місячнику української культури, що відбувся з нагоди п’ятиріччя поселення нашої еміграції в Австралії. В одному з інтерв’ю Володимир Васильович зізнався: «Я не шкодую, що доля моя повела мене в Австралію, бо на тій дорозі я мав нагоду щиро виявити гідність мого «я» і шляхетні риси мого народу».

Володимир Васильович любив багато подорожувати. Тонке відчуття краси природи забезпечувало невичерпність ідей для нових полотен. Поглинуте зором надавало вправності руці й приводило її в мистецький рух… Світ для художника був ширший, ніж океанська відстань між материками. А сприймав його ковтками філософської миттєвості… Володимир Савчак не цурався цікавого динамічного способу життя. За часи незалежності України він регулярно навідувався в Бережани і встиг уздовж та впоперек обходити Карпатські гори. В дев’яносто років вирішив підкорити найвищу українську вершину – і не підвів. Більше того, після вдалого сходження він швиденько відновив сили і за два наступні дні видав "на-гора" десяток карпатських акварелей. На думку місцевих рятувальників, Володимир Савчак - найстарша за віком людина, якій вдалося ступити на маківку Говерли.

Бережани цінують і поважають свого земляка, що відійшов уже за обрій життя. Тутешній краєзнавчий музей прикрашають невмирущі полотна видатного майстра.