КРУТИ – БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ

Мультимедійна презентація

Їх було триста — юнь орлина —
їх триста стали всі на прю
За волю й щастя України,
І триста їм честь в битву кине,
І триста їх отам загине,
Під Крутами в страшнім бою.

Віктор Рафальський

29 січня – день пам’яті Героїв Крут. Цього дня 103 роки тому відбувся бій під Крутами. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

Крути – невелика станція на залізниці Київ-Курськ, на відстані 150 кілометрів на схід від Києва та 40 кілометрів західніше потужного залізничного вузла Бахмач, до якого сходяться вітки залізниць напрямків Гомель-Бахмач, Харків-Ворожба-Бахмач і Полтава-Ромни-Бахмач. Засновано селище було у 1500 році, у наш час налічує близько 1300 чоловік населення і займає 3,39 км2 площі, розташувавшись у живописному місці, над лівою притокою Десни, річкою Остер. Саме там судилося загону української студентської молоді зустрітися у протистоянні з потужним корпусом більшовицького війська під командуванням Муравйова.

А ми…500 молодих вояків і 20 старшин. Одні вояки місячними боями перемучені, інші – військово не вишколені. Розтягнені по лінії завдовжки в 3 кілометри, ми, в обороні зарання нашої державности, вступили в нерівний бій.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.

Втрати сягали: 250 юнаків, одна чота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала, а пам’ять полеглих оповита ореолом слави і стала взором для майбутніх поколінь! Бери ж собі, наша молоде, приклад від своїх попередників з-під Крут і завжди у всіх своїх починаннях пам’ятай, що найсвятішим для нас було, є і буде – не 3-ій Інтернаціонал, а Бог і Україна!

Ховали на Аскольдовій могилі. Дорога була дальня, але ніхто з наших осередчан не пристав по дорозі - всі йшли до кінця. На краю провалля вирита широка яма. Уже стемніло, коли спустили туди першу труну, за нею другу, третю. Застукотіли грудки глини по віках і глухим стогором відбились в наших серцях. Прощавайте, дорогі друзі-товариші! Ми, що зосталися жити, покладемо все наше життя, всю нашу працю на те, щоб продовжити те, за що ви зложили свої голови – щоб наша безталанна мати Україна перемогла одвічних ворогів і сама запанувала у своїй хаті!

Події січня 1918 року назавжди залишаться в історії і в пам’яті народу. Бій під Крутами – Пам’ятаємо!