Серія «Ювіляри – наші земляки»

Антін Лотоцький

(1881-1949)

Бібліографічна довідка

Ім’я нашого земляка Антона Лотоцького, відомого українського громадського діяча, учасника національно-визвольних змагань 1914-1920 років, активного члена Пресової Квартири Українських Січових Стрільців, талановитого дитячого письменника і видавця, набуло заслуженої популярності ще в 20-30 роках минулого століття. А повернення творчості А. Лотоцького до сучасних читачів активно розпочалось у 1991 році.

Дана бібліографічна довідка присвячена 130-річчю від дня народження письменника.

Підготувала: В.М.Палій – бібліограф методично-бібліографічного відділу ЦБ

Відповідальна за випуск: А.Л.Заруцька – директор ЦБС

Народився Антін Лотоцький 13 січня 1881 року у селі Вільхівці Бережанського району в сім'ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького.

У домі Лотоцьких панувала творча атмосфера, витав справжній український патріотичний дух, і це вплинуло на світогляд хлопчика. Ще з дитячих років у нього сформувалася справжня любов до України, її історії, до свого на той час поневоленого народу. Дуже рано в Антона проявився літературний талант, і він змалку вже писав казки, оповідання, віршував. Письменницький дар викристалізувався у Бережанській гімназії та у Львівському університеті.

Під час навчання у Бережанській гімназії він разом з братом Володимиром видав гумористичний журнал «Небелиці». А історичну тему його літературній творчості прищепив видатний український історик Михайло Грушевський, який читав в університеті лекції. Неабияку роль у творчості письменника відіграла його тісна співпраця з газетою «Діло». Тоді вийшли з друку його перші літературні твори: «Цвіти з поля» (1907), «Ведмедівська попівна» (1909), історична повість з часів Хмельниччини «Триліси» (1910).

У цих творах чітко проявилося життєве кредо молодого письменника: розповідати дітям про події героїчної і складної історії українського народу, виховувати в них любов до рідного краю.

У 1911 році А.Лотоцький став учителем гімназії у Рогатині. Працюючи тут, продовжував постійно займатися літературною творчістю. Опублікував книжку нотаток «Пішки на гору Маркіяна» (1912), дослідження «Тарас Шевченко в німецьких перекладах» (1914), що й досі не втратило своєї вартості.

Після вибуху Першої світової війни у 1914 році А.Лотоцький створив ідеологічний, культурно-просвітницький відділ легіону Українських Січових Стрільців під назвою «Пресова кватира», основними завданнями якого була культурно-освітня праця та створення літопису боїв і буднів УСС. Гідне місце серед її діячів займав А. Лотоцький. Під різними псевдонімами (Тото-Долото, Самособою не Руданський) він поміщав свої твори майже у всіх виданнях «Пресової кватири». Був співавтором стрілецьких часописів «Вісник «Пресової кватири», «Самопал».

Після війни А. Лотоцький повернувся у гімназію в Рогатині. Тут разом з М.Угрином-Безгрішним, засновують два видавництва: «Журавлі» для дорослих і «Сині дзвіночки» для дітей, а також видають журнал «Рогатинець».

Під час праці Антона Лотоцького в Рогатині у 20-30 роках минулого століття з-під його пера вийшли такі твори: «Смертне зілля» (1921), «Наїзд обрів» (1923), «Три побратими»(1934), «Козак Байда» і «Роксоляна» (1936), «Отрок князя Романа» (1937), «Княжа слава» (1939) і ще багато інших творів.

Творчо і плідно А.Лотоцький співпрацював із львівським дитячим часописом «Світ дитини». Жоден річник журналу не обходився без цікавих віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу А.Лотоцького. Часом в одному числі часопису друкувалося і кілька його творів, підписаних то власним прізвищем, то псевдонімами: «Я. Вільшенко», «Вуйко Тонцьо», «Я.В. – Ко».

Антін Лотоцький надрукував цикл краєзнавчих оповідань під загальною назвою «Славко на мандрівках». Маршрути мандрівок головного героя проходять через сучасні Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області, Закарпаття.

Але чи не найбільше зробив А.Лотоцький для розвитку українського історичного оповідання. Він створив чимало художніх оповідей для дітей про наше героїчне минуле, зокрема про стрілецтво.

У 1934 році з’явилися чотири томики «Історії України для дітей». Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті: «На світанку. Легендарні оповідання про початки Києва» (1935), «Козак Байда» (1936), «Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.» (1937), «Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання» (1938), «Колосся Божої матері. Марійські легенди» (1938), «Княжа Галиця. Легендарне оповідання про початки Галича» (1936).

Напередодні Другої світової війни А.Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок – «Княжа слава».

Крім того, у творчому доробку письменника – низка літературно-критичних, публіцистичних та мовознавчих досліджень, науково-популярні, історико-літературні твори, книги історичної белетристики, а також численні літературні обробки українських казок, легенд, історичних оповідок, билиць, притч.

1946 р. Лотоцького прийняли у Львові до Спілки письменників України.

Гірким і тривожним було життя А.Лотоцького у будинку старих. Він часто хворів, до того ж голодував, часто просив милостиню, але все ж пера не кидав, творчо працював. Почав готувати матеріал до українських читанок, але вже більше ніхто не друкував його творів.

Стан здоров’я письменника погіршувався. Він ліг до лікарні і 28 травня 1949 року його не стало. Маленький горбочок землі на Личаківському цвинтарі став останнім пристанищем великого дитячого письменника України.

Повернення його творчості до читачів в Україні розпочалося в 1991 році. Тоді було перевидано збірки його історичних оповідань «Княжа слава», «Хрест над Дніпром», повість «Кужіль і меч», «Історія України для дітей», які отримали широке визнання серед літераторів та істориків.

Ім’я А.Лотоцького носить гімназія в м. Снятин і вулиця на якій вона розташована. Також його іменем названа одна із вулиць Львова.

ЛІТЕРАТУРА

Твори А. Лотоцького

Лотоцький, А. Ведмедівська попівна: іст. оповідання / А.Лотоцький. – 3-є вид. – [б.м.]: Говерла, 1956. – 28 с.

Лотоцький, А. Історія України для дітей / А.Лотоцький. – Івано-Франківськ: Просвіта, 1991. – 256 с.

Лотоцький, А. Княжа слава: іст. оповідання / А.Лотоцький. – К., 1991. – 47 с.: іл.. – (Історія. Пригоди. Фантастика).

Лотоцький, А. Козак Байда: іст. оповідання. Стрілецька легенда / А.Лотоцький. – Т.: Ред.-видав. відділ управ. по пресі, 1992. – 122 с.

Лотоцький, А. Кужіль і меч: іст. повісті для юнацтва / А.Лотоцький. – Л.: Червона калина, 1991. – 336 с. – (Іст. б-ка «Дзвони». Ч.7).

Лотоцький, А. Левада пречистої: легенди / А.Лотоцький. – Л.: Каменяр, 1993. – 135 с.

Лотоцький, А. Роксоляна: іст. оповідання з XVI століття / А.Лотоцький . – Т.: Ред.-видав. відділ управ. по пресі, 1991. – 78 с.

Лотоцький, А. Хрест над Дніпром: іст. оповіді про прийняття віри Христової на Україні. – К.: Соняшник, 1991. – 64 с.

* * *

Лотоцький, А. Дарусина молитва; Молитва; Молитва до Непорочної Матері Божої: вірші / А.Лотоцький // Богославень: духовна поезія західноукраїнських авторів / ред. упоряд. Б.Мельничук, М.Ониськів. – Т., 1994. – С.30-31, 105-106, 235-236.

Лотоцький, А. З пісень смутку (На могилі дружини); Цвітка на могилу Маркіяна Шашкевича: [вірші] / А.Лотоцький // Тернопіль. Тернопільщина літературна. – Т., 1992. – Вип.2. Ч.1. – С.29.

Лотоцький, А. Лунає клич, луна грімкий; Гімн Коша: [вірші] / А.Лотоцький // Стрілецька голгофа: спроба антології. – Л., 1992. – С.81-82.

Лотоцький, А. Михайло Семиліток; Тоді, як Галич на Галич налітала: оповідання / А.Лотоцький // Древо пам’яті. – К., 1990. – Вип.1. – С.221-225, 280-291.

Лотоцький, А. Мудра володарка: оповідання / А.Лотоцький // Тернопільщина літературна. – Т., 1992. – Вип.2. Ч.1. – С.27-29.

Лотоцький, А. Запоріжжя: оповідання / А.Лотоцький // Укр. історичний календар 95. – К., 1994. – С.42-44.

Лотоцький, А. Тоді, як Галич на Галич налітала: нарис із 1340-1349 рр. / А.Лотоцький // Убивство князів Бориса і Гліба. – К., 1992. – С.76-87.

Лотоцький, А. У святу ніч; Йорданська вода; Святий Миколай іде; Гість із неба; Хитра Маруся; Таки так …; Славцьо на грибах. Нема диму; За кару; Підсніжничок; Цікаві мишки: вірші / А.Лотоцький // Рости на щастя України-мати: галицька читаночка / упоряд.- ред. Б.Мельничук, Б.Проник. – Т., 1991. – С.13, 16, 24, 25, 26, 115, 155, 186.

Життєвий і творчий шлях

Антін Лотоцький // Жайвір: літ-мистец. іст.-краєзнав. альманах. Спец. випуск «Бережанська гімназія», 1993. – С.6.

Антін Лотоцький (1881-1949) – укр. письменник та історик // Лупій Г., Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: путівник / Г. Лупій. – Л., 1996. – С.125-126.

Антін Лотоцький // Стрілецька голгофа: спроба антології. – Л.:Каменяр, 1992. – С.81, 82, 382, 383.

«Гордий цей народ, що має таких лицарів!»: до 130-річчя від дня народження Антона Лотоцького / за метер. з інтернет-видань // Бережанське віче. – 2011. – 14 січ. – (Візії).

Демків, Б. Антін Лотоцький / Б.Демків // Тернопіль. Тернопільщина літ. Дод. №4. – Т., 1992. – Вип.2. – Ч.1. – С.27.

Качкан, В. «А зорі червоні – від стрілецької крові» (ціхи до життєпису Антона Лотоцького) / В.Качкан // Хай святиться ім’я твоє: українознавство та реологія. – Л., 1998. – Кн.3. – С.183.

Кирчів, Р. Лотоцький Антін Львович / Р.Кирчів // УЛЕ. – К., 1995. – Т.3. – С.231.

Лотоцький Антін (1881-1949) // Енциклопедія українознавства. – Л.,1994. – Т.4. – С.1379.

Лотоцький Антін (псевд. і крипт. Лотан, Мабал, А.Бей, Вільшенко Антін, Я.Вільшенко, Вуйцьо Танцьо, Я.В. – Ко, Я.В., Тото-Долото та ін.) – поет, публіцист, прозаїк, педагог // Мазурак, Я. Літературна Бережанщина: біограф. довідник / Я.Мазурак, - Бережани, 2000. – С.85-86.

Лотоцький Антін (псевд. і крипт. – А.Вільшенко, Лотон, Тото-Долото, А.Бей та ін.; 13.01.1881-28.05.1949) // Панчук, І. Тернопільщина в іменах: довід. / І.Панчук. – Т., 2006. – С.101.

Лотоцький Антін // Богославень. Духовна поезія західноукраїнських авторів. – Т.,1994. – С.479.

Лотоцький Антін Львович: (Біогр. довідка) // Рости на щастя України-мами: Галицька читаночка. – Т., 1991. – С.162.

Мельничук, Б. Лотоцький Антін Львович / Б.Мельничук // ТЕС. – Т., 2005. – Т. 2. – К-О. – С. 394.

Мельничук, Б. Письменник, син письменника / Б.Мельничук // Вільне життя. – 1991. – 24 верес.

Мірчук, П. Нарис історії ОУН. 1920-1939 роки / П.Мірчук, відп. ред. В.Мороз. – Вид. 3-є., допов. – К.: «Укр. видав. спілка», 2007. – 1006 с. – (на С.735 – біографічна довідка про А.Лотоцького).

Подуфалий, В. Антін Лотоцький / В.Подуфалий // Бережанське віче. – 1994. – 30 квіт.

Подуфалий, В. Антін Лотоцький: життєвий і творчий шлях / В.Подуфалий // Лотоцький, А. Княжа слава / А.Лотоцький. – Л., 1991. – С.5-16.