Публічна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка Бережанської міської ради

Серія «Ювіляри – наші земляки»

Лев Лотоцький

(1850 - 1926)

Бібліографічна довідка

Зі стін славної Бережанської гімназії вийшло багато видатних українців – науковців, письменників, священиків, журналістів, художників, громадсько-політичних діячів. Серед них яскраві представники родини Лотоцьких – Лев і його сини: Антон, Володимир та Михайло.

Родина Лотоцьких назавжди вписала яскраву сторінку в історію Галичини та України, адже вела громаду вперед, підносила національний дух, творила неповторну силу, що живитиме й наступні покоління нашого народу.

Цього року ми відзначаємо 130 –у річницю від дня народження нашого земляка Лева Лотоцького, чому й присвячена дана бібліографічна довідка

Підготувала: В.М.Палій – бібліограф методично - бібліографічного відділу ЦБС

Відповідальна за випуск: А.Л. Заруцька – директор ЦБС

Лев Лотоцький народився 1 сі¬чня 1850 року в с. Тростянець Бережанського району в багатодітній священичій родині о. Антона Лотоцького, яка дала значний внесок у духовний, освітній, громадсько-суспільний розвиток села, повіту й Галичини загалом.

Левко з дитинства любив українську пісню та рідне слово. Як і батько, тяжів до творчості, написання поезій та новел. У 1861–1869 роках навчався в Бережанській гімназії. Ще в гімназійні роки захоплювався творами видатних німецьких і польських письменників, читав І.Котляревського, Т.Шевченка. Ча¬с¬то перечитував в оригіналі Й.В.Гете, Ф.Шіллера, Г.Гейне, А.Міцкевича, Я.Кохановського, Ю.Словацького. Захоплювався творами модного тоді О.Дюма у німецьких перекладах. Після закінчення гімназії хлопець залишився на деякий час на батьківському господарстві. Тоді й дебютував у красному письменстві. До австрійської армії пішов служити двадцятирічним юнаком. Його військова служба проходила у Відні. Тут він поглиблював свої знання з німецької мови, читав австрійську періодичну пресу, книги австрійських класиків, продовжував писати літературні твори українською та німецькою мовами. Твори німецькою у віденських тижневиках друкував під літературним псевдонімом Лео Буш.

Після армійської служби 1873 року Лев отримав тимчасову посаду вчителя у с. Вільховець. У 1880 р. (за деякими спогадами – у 1882 р.) Л.Ло¬тоцький почав учителювати в селі Ценів, що тоді належало до Бережанського повіту (за¬раз Козівський район). Учительська робота забирала в нього багато часу. Лише вечори залишалися на літературну пра¬цю. Новели та поезії найбільше припадали до душі Л.Ло¬то¬цькому.

У 1888 р. Лев перейшов на вчительську роботу в Тростянець, де його рідний брат Анастасій Лотоцький після смерті батька служив священиком. Через деякий час повернувся в с. Ценів. У 1893 р. (за деякими джерелами – 1892 р.) перейшов учителювати знову в Тростянець, де працював до 1904 р. (1906). Далі переїхав до Львова, але прожити тут на мізерну пенсію не зміг. Довелося повернутися на Бережанщину – вчителем у Шумляни Малі.

За настійними порадами своїх друзів у кінці 1890-х років письменник надіслав кілька рукописів для публікації. Вони невдовзі були надруковані. Після цього Л.Лотоцький часто друкувався у часописах "Діло", "Неділя", "Літературно-науко¬вий вістник", "Світ", "Мо¬ло-діж", "Свобода" та інших. У львівській газеті "Свобода" вперше був надрукований вірш Л.Лотоцького "Цвітка на могилу Маркіяна Шашкевича". Серед інших його поезій – "В мене в хаті дуже бідно", "Шев¬ченко" (1910 р.), поеми "Олекса Довбуш", "Смерть Довбуша" (1921 р.).

Лев Лотоцький писав оповідання із селянського життя: "Си¬ла молитви", "Сила помсти"¬ (1901 р.), "Прокіп Чінчик" (1904 р.), "На роботу" (1908), "Червоні яблучка" (1911) та ін. Вони вийшли окремими виданнями під назвами "Горицвіт" (1911 р.) і "Сила молитви" (третє видання – 1932 р.). Крім того, письменник – автор комедій "За¬ве¬руха", "Два будинки – й одна хвіртка" (1904 р.), "Людські язики" (1923), "Закукурічені тітки" (1926). Дві його одноактні п’єси були нагороджені на конкурсі Товариства імені І. Котляревського. З-під пера Л.Лото¬ць¬кого вийшли також статті "При¬чинок до історії перекладів українських народних пісень" (1912), "Ювілейні згадки про театр"¬ (1914) і т.д. Домінуючим жанром його творчості була новела.

Письменник знову переїхав до Львова у 1917 році, продовжував займатися літературною працею. Але його завжди тягнуло до сільського життя. На схилі літ Л.Лотоцький повернувся у рідне село Тростянець. Тут 21 жовтня 1926 року відійшов у вічність. Похований на місцевому цвинтарі.

Родинна могила Лотоцьких, як і парафіяльний будинок, у якому вони колись мешкали і на стіні якого є відповідна меморіальна дошка – місця пошанування цих славних особистостей, що привертають увагу мешканців та гостей села, духовенства, письменників та на¬уковців.

Література

Лотоцький, Л. З пісень смутку; Цвітки на могилу Маркіяна Шашкевича : [вірші] / Л.Лотоцький // Тернопіль: Тернопільщина літературна. - Тернопіль, 1992. - Дод. № 4 – Вип. 2 - Ч 1 . - С.29.

* * *

Бідула, Н. Лев Лотоцький : до 145-ої річниці з дня народження / Н.Бідула // Бережанське віче. - 1995. - 7 січ.

Будар, О. Сила молитви Лева Лотоцького : до 160-річчя від дня народження талановитого письменника і народного учителя з Тростянця / О. Будар // Бережанське віче. – 2010. – 1 січ. – (Постаті).

Лев Лотоцький: (1850-1926) // Вони прославили наш край. Молоді про славетних людей Тернопільщини: бібл. посібник . - Тернопіль, 2002. - С. 88-91.

Мазурак, Я. Лотоцький Лев - письменник, педагог, батько Володимира, Антона та Михайла Лотоцьких / Я. Мазурак // Мазурак, Я. Літературна Бережанщина: біограф. довідник. - Бережани, 2000.- С.87.

Мельник, І. Людська пошана Леву Лотоцькому / І. Мельник // Бережанське віче. – 2010. – 6 серп. – (Ювілеї).

Мельничук, Б. Лев Лотоцький : коротка біографічна довідка / Б. Мельничук // Тернопіль: Тернопільщина літературна. - Тернопіль, 1992. - Дод. № 4. - Вип. 2 - Ч. 1. - С 29.

Парацій, В. Універсальний майстер слова. Лев Лотоцький : життєва та творча стезя історичної особистості / В. Парацій // Бережанське віче. – 2005. - 28 січ.

П'єнтак, Г. Лев Лотоцький (1850 - 1926) / Г. П’єнтак // Продан, І. Літературна Бережанщина. – Бережани, 2005. – С.45-47.

Подуфалий, В. Письменник Лев Лотоцький / В. Подуфалий // Бережанське віче. – 1990. – 27 груд.

Хома, В. Довга дорога до читача : про Л Лотоцького / В. Хома // Вільне життя. – 1991. – 21 лют.

Хома, В. Наш краянин Лев Лотоцький : (про укр. письменника і педагога) / В. Хома // Вільне життя. – 2000. – 29 лют.

Хома, В. Лев Дотоцький / В. Хома // Хома, В. Літературно- мистецька Козівщина. – Т., 2003. – С. 18-19.

* * *

Головин, Б. Лотоцький Лев Антонович ( псевд. – Лео Буш; 01.01.1850,с. Тростянець, нині Бережан. р-ну – 21.10.1926, там само) – поет, прозаїк-новеліст, драматург / Б. Головин, П. Медведик, Б. Пиндус // ТЕС. – Т., 2005. – Т.2. – К-О. – С. 396.

Лотоцький Лев (1850-1926) - педагог і письменник, родом з Бережанщини // Енциклопедія українознавства / за ред. В. Кубійовича. – Львів, 1994. – Т.4. - С. 1379.

Медведик, П. Лотоцький Лев Антонович / П. Медведик // УЛЕ.- К., 1995. - Т.З.- С.231.

***

http://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:304398

http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous/lit/lit23.xml&num=3&res_xsl=Online\Famous\lit.xsl

http://library.te.ua/library_content/calendar/kalendar05/1_01.htm

Нові надходження
Ранкове сяйво
Видатні постатті
1/47
Афоризм дня
О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
Григорій Сковорода
Новини
Година пам’яті «Це зорі твої, Україно»
20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. Саме 20 лютого 2014 року у Києві загинула найбільша кількість мітингувальників Євромай...
20 лютого
Про нас пишуть
Козак, О. «Небесна Сотня – в домі Бога» / О. Козак...
Бібліотека-філіал села Вербова зібрала читачів, які віддали шану Героям Небесної Сотні. Захід проведено спільними зусиллями працівників культури Лапш...
Фотогалерея
Поетично-музичний альянс "Справжня поезія - дзеркало рими і ритму життя"
21 березня

Наші партнери:Наша адреса:Відділ обслуговування:Відділ комплектування і обробки літератури:ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТР:Методично-бібліографічний відділ
 
© 2015 Публічна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка Бережанської міської ради