Серія «Ювіляри – наші земляки»

МИКОЛА ЧАЙКОВСЬКИЙ

(1887 - 1970)

Бібліографічна довідка

2 січня 2012 р. минає 125 років від дня народження Миколи Андрійовича Чайковського – видатного українського математика і педагога, сина відомого українського письменника та громадського діяча Андрія Яковича Чайковського. Довге та нелегке життя, яке випало на його долю, стало подвигом ученого і педагога на ниві науки та української культури.

Дана довідка присвячена 125-річчю з дня народження нашого земляка, математика Миколи Чайковського.

Бібліографічна довідка складається з двох розділів. У межах розділів матеріали згруповані за алфавітом авторів і назв.

Всі запропоновані матеріали читач знайде у фондах центральної районної бібліотеки, краєзнавчого музею та музею книги.

Адресується бібліотечним працівникам, вчителям, студентам, учням шкіл.

Підготувала: В.М. Палій, бібліограф методично-бібліографічного відділу ЦБ

Компютерний набір: Л.І. Матус, зав. МБВ

Відповідальна за випуск: А.Л. Заруцька, директор ЦБС

"...Я знаю, я твердо вірю, що тільки в науковій діяльності - і лише в ній - я знайду своє щастя. Я не поет і не відаю того натхнення, яке описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості - все це приходить потім - а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, що раніше відскакувала, наче м'яч. Тоді я забуваю, що існую, я бачу перед собою ідею."

М. Чайковський

Народився Микола Чайковський 2 січня 1887 р., у Бережанах, невеличкому повітовому містечку Східної Галичини (тепер Тернопільської області), де його батько довгі роки був адвокатом, займаючись одночасно письменницькою роботою та віддаючи чимало часу громадській діяльності. Мати Миколи, Наталія Гладилович, працювала вчителькою. Навчався М. Чайковський в Бережанській початковій школі, а потім в Бережанській гімназії, яку закінчив з відзнакою у 1905 р. Математикою почав цікавитися уже в молодших класах, коли, граючись циркулем, відкрив відому ще в Х ст. істину, що сторона правильного семикутника, вписаного в коло, наближено дорівнює половині сторони правильного трикутника, вписаного в те ж коло.

Але не тільки математикою захоплювався Чайковський у гімназії… Коли в 1893 p. до Бережан приїхав мандрівний театр «Руська Бесіда», всі діти «загорілися» театром, й пізніше Миколі (якому не було ще десяти років) довелося писати різні театральні п'єси.

У великій пошані в родині Чайковських була музика. Батьки грали на гітарі та з малих років залучали до музики дітей. Двоє старших синів разом з батьком співали під акомпанемент гітари популярні українські пісні.

При співучасті Андрія Чайковського та відомого українського композитора і диригента Остапа Нижанківського в Бережанах було відкрито хорове товариство «Бережанський Боян», яке стало центром культурно-освітнього життя.

Відтоді любов до музики та рідної пісні ніколи не покидала його. Уже будучи відомим математиком, він у складі Української республіканської капели під керуванням талановитого українського композитора і диригента Олександра Кошиця вирушає в 1919 p. в концертну подорож по Європі, де виконує обов'язки адміністратора хору. Капела побувала в Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Англії, Німеччині.

Щира дружба єднала Чайковського з відомим українським композитором і диригентом професором Миколою Колессою.

Із гімназії Микола Чайковський виніс ґрунтовні знання з української літератури, був обізнаний зі світовою класикою. Його вчителями були видатний український письменник Богдан Лепкий та відомий мовознавець Іван Зілинський, які згодом стали професорами Краківського університету.

В гімназії Чайковський брав участь у таємному гуртку, де учні займались вивченням української історії й літератури, а також цікавилися суспільними проблемами.

Великий інтерес М. Чайковський проявляв до фізики та астрономії. Ще навчаючись у гімназії, він пише свою першу науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затміння», яка була надрукована в 1905 році в журналі «Руска хата».

Після закінчення гімназії Микола Чайковський їде до Праги, де вчиться в Німецькій вищій технічній школі, а згодом в університеті; повністю віддається вивченню улюблених предметів – математики і філософії. У Празі Чайковський знайомиться з місцевою українською громадою, зустрічається із своїми видатними земляками, уродженцями Західної України, яким не судилося працювати на рідній землі – із фізиком Іваном Пулюєм та всесвітньовідомим біохіміком Іваном Горбачевським.

Празький Німецький університет не задовольнив сподівань Чайковського, і через рік він перейшов на філософський факультет Віденського університету, в якому провчився три роки. Останній рік навчання М. Чайковського проходив у Львівському університеті.

У Відні М. Чайковський стає членом українського студентського товариства «Січ», у якому за три роки був секретарем, заступником голови, головою. 1908 р. товариство «Січ» святкувало 40-річчя свого існування. Ця дата була відзначена виданням ювілейної книги - "Альманах Віденський", до редакції якої входив М. Чайковський. В цьому альманасі Чайковський надрукував свою першу роботу з математики «Розвій чисельних систем в історії людської культури», яка поклала початок плідній праці вченого в галузі математики та її історії, методики викладання математики, розробки української наукової термінології, бібліографії математики, розвідок з історії української науки та культури.

Працював Чайковський також в українському прогресивному робітничому товаристві «Поступ» і один рік був його секретарем; виступав у ньому з лекціями.

Весною 1911 p. Чайковський успішно захистив у Віденському університеті дисертацію і здобув ступінь доктора філософії, а через рік склав іспит на звання вчителя математики і фізики середньої школи. В цей час він займається популяризацією математики та її історії на сторінках місцевих українських журналів, веде активну наукову роботу як член НТШ.

У 1910—1929 pp. викладає математику в середніх школах Галичини — у Львові, Тернополі, Раві-Руській, очолює приватні гімназії в Яворові та Рогатині.

В 1912 p. Микола Чайковський виїжджає до Берліна.

1918 p. гетьманський уряд України заснував у Кам'янці-Подільському університет, до якого були запрошені у жовтні 1918 p. четверо молодих учених-галичан: історик Іван Крип'якевич, хімік Юліан Гірняк, фізик Володимир Кучер і математик Микола Чайковський. У лютому 1919 p. М. Чайковський як приват-доцент новоствореного університету почав читати лекції з вищої математики.

В 1922—1924 pp. читає курси вищої математики у Львівському таємному українському університеті. У «Збірнику математично-природописно-лікарської секції НТШ» він друкує свої роботи: «Метациклічні рівняння та їх групи» (1910 p.), де перший у слов'янському світі дає виклад теорії Галуа; «Методи Ерміта інтегрування вимірних функцій» (1910 p.), «Причинок до теорії стіжкових перекроїв» (1912 р.), «Студії з теорії конгруенцій» (1913), «Фелікс Кляйн, некролог» (1926 p.) та інші.

Поряд із суто науковими дослідженнями з математики Чайковський приділяє багато уваги питанням української наукової і, зокрема, математичної термінології, а також підготовці підручників з математики українською мовою. Результатом цієї праці були: «Чотирицифрові таблиці логарифмів і тригонометричних функцій» (у співавторстві з відомим українським фізиком, дійсним членом НТШ Володимиром Кучером), які витримали чотири видання (1917, 1920, 1923 і 1931 pp.), «Систематичний словник української математичної термінології» (1924 p.), «Тригонометрія, підручник для середньої школи та для самоосвіти» (1921 p.), «Алгебра, підручник для середньої школи та для самоосвіти» (том 1, 1925 p., том II, 1926 p.).

Маючи значні наукові здобутки в галузі математики та неабиякий педагогічний хист, M. Чайковський, однак, як українець в умовах панування польського шовінізму у Східній Галичині не міг мріяти про роботу у вищій школі на рідній землі. Працюючи в 1924 - 1929 pp. у приватних українських гімназіях, він терпів усякі політичні утиски влади та постійні матеріальні нестатки.

Активно підтримував Миколу Чайковського в його намірі переїхати за Збруч молодший брат Андрій, член Комуністичної партії Західної України. Сім’я Чайковських переїжджає в Одесу.

Через рік Чайковський бере активну участь в організації нового фізико-хіміко-математичного інституту, де призначається першим завучем. У стінах цього інституту, що готував викладачів вузів, близько трьох років проходила його основна діяльність.

Напружена організаторська, викладацька та громадська робота в Одесі не завадила Чайковському займатися і наукою. В цей період він публікує в академічному журналі статті «До теорії дискримінанта алгебраїчного рівняння» (1932 p.), «Про зчисленність множини раціональних чисел» (1932 p.), видає цінну для історії вітчизняної математики «Українську математичну наукову бібліографію» (1894—1927 pp., 1930 p.); у республіканській комісії під головуванням академіка Кравчука бере участь у розробці проекту українського термінологічно-фразеологічного математичного словника, готується до організації праці над математичною частиною Української Радянської Енциклопедії.

Однак активна, багатогранна і натхненна праця М. Чайковського раптово була перервана. Він став жертвою сталінського терору. 19 березня 1933 p. його заарештували та засудили до 10 років ув'язнення за сфабрикованою справою.

Працюючи у Казахстані, М. Чайковський пише ряд науково-методичних робіт, працює над монографією «Квадратні рівняння» (посібник для вчителів та студентів педінститутів), приймає активну участь у наукових конференціях педвузів Уральської зони, організовує математичні олімпіади. Тут йому довелося читати всі основні математичні курси.

У 1945 p. йому було надано звання доцента.

1956 p. приніс M. Чайковському реабілітацію.

У вересні 1956 року повернувся до Львова.

З 1961 p. Чайковський працює доцентом, а потім професором Львівського університету. Вчене звання професора йому було надано 1962 p. В цей час він тісно співпрацює з Дрогобицьким педінститутом, де систематично читає спецкурси. Також читав спецкурси в Івано-Франківському педінституті.

Відійшов із життя Микола Чайковський 7 жовтня 1970 р. Поховано його на Личаківському цвинтарі у Львові.

Праці Миколи Чайковського

Чайковський, М. Алгебра: повний курс середньої школи та для самоосвіти з багатьма вправами й рисунками в тексті. – Кн. перша / М. Чайковський; вінієтка проф. П.І. Холодного. – Прага: Укр. громад. видав. фонд, 1925. – 452 с.

Чайковський, М. Квадратні рівняння: посібник для вчителів / М. Чайковський. – К.: Вид-во «Рад. школа», 1959. – 190, [2] с.

Чайковський, М. Тригонометрія: для вищих кляс середніх шкіл і для самоосвіти / М. Чайковський . – К.; Відень: «Дніпросоюз», 1921. – 219, [1] с.

Чайковський, М. Чотирицифрові таблиці логоритмів і гоніометричних функцій: із додатком багатьох помішних таблиць із математики, фізики, хімії, астрономії й географії: для шкільного вжитку. – 4-е вид. / М.Чайковський, В. Кучер. – Х., О.: Держвидав «Рад. школа», 1931. – 94, [2 ] с.

Чайковський, М. Про Богдана Лепкого: (Жменька спогадів) / М. Чайковський . – Рукопис.

* * *

Чайковський, М. Володимир Левицький / М. Чайковський // Тернопілля’95. – Т.: Збруч, 1995. – С.120 – 122.

Чайковський , М. Мої зустрічі з Січинським / М. Чайковський // Джерело: наук. - краєзн. часопис Тернопілля. – 1994. – № 1. – С. 171 – 179.

Чайковський, М. Проблеми літання / М. Чайковський // Бережанські гімназисти. Медики та природодослідники: іст. - краєзн. нариси. – Бережани; Т., 2006. – С. 91.

Чайковський, М. Скапана свічка: (Доля Дениса Січин¬ського) / М. Чайковський // Тернопілля’95. – Т.: Збруч, 1995. – С.667 – 669.

Чайковський, М. Чайковський, поет математики: [листи науковця до Ониськіва] / М. Чайковський; подав М. Ониськів // Літературна Україна. – 2007. – 8 берез. –С. 7: фотогр.

Чайковський, М. Число Шехерезади / М. Чайковський // Тернопілля’95. – Т.: Збруч, 1995. – С .278 – 279 .

Життєвий і творчий шлях вченого

Бідзіля, Т. Данина шани будителю Галичини: [святкова академія в Бережанах до 120-річчя укр. математика, громад. діяча, колишнього бережан. гімназиста М. Чайковського] / Т. Бідзіля // Бережанське віче. –2007. – 2 лют.

Возняк, Г. Були знаними у всьому світі, хоч працювали без зарплати: (Великий внесок у розвиток укр. думки зробили члени Наук. Товариства ім. Т. Шевченка, наші земляки: М. Чайковський, І. Пулюй, М. Зарицький, В. Левицький) / Г. Возняк // Західна Україна. – 1993 . – 9 – 15 трав.

Возняк, Г. Життя і діяльність М.А Чайковського / Г. Возняк // Возняк, Г. Ма¬тематики - дійсні члени наукового товариства ім. Т.Г Ше¬вченка у Львові / Г. Возняк. – Т., 1994. – С. 20 – 37.

Возняк, Г. « Люди в сонці ходили» / Г. Возняк // Відродження. – 1991 . – 21 берез.

Возняк, Г. М.А.Чайковський і мистецтво: монтаж / Г. Возняк // Возняк, Г. Математики - дійсні члени наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка у Львові / Г. Возняк . – Т. , 1994. – С.53 - 61.

Возняк, Г. М. Микола Чайковський – видатний український математик і громадський діяч / Г. М. Возняк. – Т.: Навч. книга – Богдан, 2007. – 96 с.

Возняк, Г. Філософ математики: до 125-ї річниці від дня народження видатного українського вченого Миколи Чайковського / Г. Возняк // Вільне життя. – 2012. – 20 січ. – (Говори, історіє!).

Возняк, Г. Щастям було слухати таких професорів : до 120-річчя від дня народж. видатного математика, педагога, громад., діяча, проф. Чайковського / Г. Возняк // Свобода. – 2007. – 20 січ. – С. 4: фотогр. – (Ювілеї).

Волинець, Н. Родина Чайковських: сяйво чистих душ / Н. Волинець // Бережанське віче. – 2010. – 4 черв. – (Візії).

Вчений і громадянин: матеріали виїзного засідання секції математиків і математичного моделювання Державного Західного Наукового центру НАН України, присвяченого 90-річчю від смерті професора М. Чайковського / Держав. Захід. Наук. центр НАН України; Львів. нац. у-тет ім. І. Франка; Наук. у-тет «Львівська політехніка»; Дрогоб. держав. пед. у-тет ім. І. Франка. – Дрогобич, 2000. – 36 с.

Гнуча, В. Чайковські / В. Гнуча // Просвіта. – 1996. – 17 листоп. – (Родина. Рід. Нація).

Дзьомба, М. «Ні за які скарби... не віддав би Бережан» : до 120-річчя від дня народж. видатного математика, проф. М. Чайковського /М. Дзьомба // Свобода. – 2007. – 3 лют. – фотогр. – (Ювілеї).

Завальнюк, О. Микола Чайковський – доцент Камянець-Подільського державного українського університету / О. Завальнюк, І. Конет // Матеріали наук. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження видат. укр. вченого, математика Володимира Левицького. – Т., 1997. – С. 11 – 13.

Маланюк, М. Залишився нескореним / М. Маланюк // Ровесник. – 1997. – 22трав. – (Історія. Наша слава).

Маланюк, М. Микола Чайковський / М. Маланюк, П. Маланюк // Маланюк, М. Сторінки боротьби за українську гімназію в Тернополі / М. Маланюк, П. Маланюк . – Т., 1998. – С.44-50: фотогр.

Маланюк, П. Микола Чайковський / П.Маланюк, Л.Білик, М. Маланюк // Маланюк, П. Творчий потенціал української гімназії / П.Маланюк, Л.Білик, М. Маланюк . – Т., 1999. – С.59 – 65: фотогр.

Маланюк, П. Микола Чайковський / П. Маланюк , О. Столярчук , М. Маланюк // Маланюк, П. Фрагменти з історії просвітницького сподвижництва в Галичині / П. Маланюк , О. Столярчук , М. Маланюк. – Т., 1998. – С .25 – 28.

Маланюк, М. Педагогічні праці М. Чайковського / М. П. Маланюк, Г. М. Возняк // Маланюк, М. Стежки до коренів істини / М. П. Маланюк, Г. М. Возняк. – Т. , 1993. – С. 37 – 40.

Маланюк, М. Сподвижницька діяльність Миколи Чайковського / М. Маланюк // Вісник фонду Олександра Смакули. – 1997. – № 12. – С. 7 - 9.

М. Чайковський за спогадами М.Кравчука // Возняк, Г. Математики – дійсні члени наукового товариства ім.Т. Г.Шевченка у Львові / Г. Возняк. – Т., 1994. – С .46 – 53.

Микола Чайковський // Повернення із забуття: неві¬домі імена видатних фізиків, математиків, вихідців із Тер¬нопільщини - дійсних членів НТШ. – Т., 1995. – С. 67 – 73: фотогр.

Ониськів, М. Чайковський, син Чайковського: нарис про поета математики у його листах // Тернопілля'97: регіон. річник. – Т., 1997. – С.146 – 153.

Пташник, Б. Всю силу на роботу клав / Б. Пташник, Л. Дутко // Наука і суспільство. – 1989. – № 10. – С. 27 – 30.

Пташник, Б. „Жити не для себе, а для наро¬ду" / Б. Пташник, Л. Дутко / / Жайвір: літ.-мистец., іст.- краєзнав. альма¬нах. – 1993. – Спецвипуск. – 1993 . – 23 – 29 серп.

Пташник, Б. Життя для народу / Б. Пташник // Аксіоми для нащадків. – Л., 1992. – С. 142 – 169.

Пташник, Б. Микола Чайковський (1887-1970) - педа¬гог, математик, вчений / Б. Пташник // Визначні постаті Тернопілля: біогр. зб. – К, 2003. – С.213 – 214: фотогр.

Пташник, Б. Професор Микола Чайковський / Б. Пташник, Л. Дутко // Галицька зоря. – 1990. – 24 листоп.; 27 листоп.

Стельмащук, С. Мої спогади про професора Миколу Чайковського / С. Стельмащук //Тернопілля’ 97: регіон. річник. – Т., 1997. – С. 495 – 498.

Тележинський, В. Поет математики: до 100-річчя з дня народження М. А. Чайковського / В.Тележинський, В. Хома // Вільне життя. – 1987. – 13 січ.

Українські стежки Чайковського // Укр. історичний календар’ 95. – К., 1994. – С. 81.

Чайковська, К. Микола Чайковський – вчений- математик, доктор філософії, професор, педагог, член НТШ, громадський діяч / К. Чайковська // Жайвір: літ.- мистец., іст.-краєзн. альманах. – Бережани, 2001. – № 1 (Берез.). – С. 11.

Чайковський Микола Андрійович (1887-1970) – мате¬матик // Бармак, Н. Наш край – Тернопільщина / Н. Бармак, О. Бармак. – Т., 1998. – С. 165.

Чайковський М. // Маланюк, Н. Сторін¬ки боротьби за українську гімназію в Тернополі / Н.Маланюк, П. Маланюк. – Т., 1998. – С.44 – 50: фотогр.

Черемшинський, О. Математик, син письменника / О. Черемшинський // Русалка Дністрова. – 1996. – № 19. – С. 2.

Шендеровський, В. Професор математики і творець термінології: М. Чайковський (2.01.1887 – 7.10.1970) / В.Шендеровський // Шендеровський, В. Нехай не гасне світ науки / В.Шендеровський. – К., 2003. – С.381– 387. – Бібліогр: С.38.

Якель, Р. Колючки і троянди Миколи Чайковського: [до 120-річчя від дня народж. математика, професора, уродженця м. Бережан М. Чайковського ] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2007. – 8 берез. – С. 20: фотогр.

Ярема, С. Микола Чайковський / С. Ярема // Ювілейна книга Української гімназії у Тернополі 1898 - 1998. – Т.; Л., 1998. – С. 458 – 459.

Яцишин, 3. Математик, син письменника / З. Яцишин // Русалка Дністрова. – 1996. – № 19 (жовт.).

* * *

Підкова, І. Чайковський Микола (2.1.1887-7.10.1970) – український вчений-математик та педагог, громадський діяч / І. З. Підкова, Р.М. Шуст // Підкова, І. Довідник з історії України: в 3-х т. / І. З. Підкова, Р.М. Шуст. – К., 1999. – Т. 3. – С. 557.

Чайковський Микола Андрійович (2.01.1887, м. Бережани – 7.10.1970, там само: похов. у м.Львів) – вчений в галузі математики, педагог, громадський діяч / Р.Баран, Т. Возняк, Б Мельничук та ін. // ТЕС. – Т.,2008. – Т.З: П – Я. – С. 582: фотогр.

Чайковський Микола Андрійович (02.01.1887 – 07.10.1970) // УРЕ. – 2-е вид. – К.,1985. – Т. 12. – С. 242.