10 вересня 2012

Вершина стрілецької слави

Лицарі червоної калини, усусуси, усуси, – так любовно називали український народ Галичини вояків Легіону Українських Січових Стрільців, які завоювали високу ратну славу на полях битв у Першій Світовій війні. Місцем їх першого бойового хрещення стали Карпати, зокрема, гора Маківка. Друге бойове хрещення, котре в історію Легіону УСС увійшло під назвою «Кривавого тану» /танцю/, українські січові стрільці з честю витримали на горі Лисоні коло Бережан 2–4 вересня. Тут вони більше місяця – з 13 серпня по 30 вересня – стримували й відкидали навальні наступи добірних частин російської царської армії. На шлях кривавої борні за волю рідного народу вів українців дух козацтва, вогненний поклик Кобзаря, подвижність Лесі Українки і криця Франкового слова. Треба було героїв, щоб дійшли до вершини. І вони народилися на Галицькій землі. Лисоня – гора слави і мужності стрілецтва, гора – символ нескореного національного духу й незнищенності ідеї вільної України – стала видною для всього світу. Лисоня це не лише пам’ятник усусусам. Насамперед, це школа виховання патріотизму в душах людських, у першу чергу юних громадян. Сходімо ж на цю вершину з глибоким почуттям визнання геройського чину усусусів, – вони живлять нас палким своїм духом. Лисоня – це правда народу, який будує своє майбутнє. Прочитаймо ще раз тую славу, яка згромаджена у пропонованій читачеві книжці і вийшла у світ завдяки зусиллям патріотів Бережанщини.

Лисоня 1916 – 1996: ДОКУМЕНТИ, ЩОДЕННИКИ, СПОГАДИ, ЛИСТИ, ПОЕЗІЇ, ПІСНІ, ЗНИМКИ. – БЕРЕЖАНИ: МУЗЕЙ КНИГИ, 1996. – 265 с.

«ЛИСОНЯ 1916 – 1996» – це перша спроба антології народної пам’яті про Українське Січове Стрілецтво, що вкрило себе невмирущою славою у кривавих боях на Лисоні. До збірника увійшли спогади, знимки, пісні, частина яких в 20–30 роках друкувалася в «Стрілецькому календарі», «Календарі Червоної Калини», збірниках «Українські Січові Стрільці: 1914 – 1920 рр.» (1935р.), «Історія Легіону УССів 1914 – 1918 рр.» (1936 р.), але і донині залишається малодоступною широкому колу читачів. Водночас тут подано спогади, поезію та пісні людей повоєнного покоління та наших сучасників, для яких Лисоня стала символом боротьби за волю України.

Матейко, Р. Під знаком Лисоні / Р.Матейко , Б.Мельничук // Воєнними дорогами синів Галичини : Українські Січові Стрільці на Тернопільщині. – Т., 1991.– с. 28-37.

Автори книжки розповідають про виникнення напередодні першої світової війни в Галичині руху Українських Січових Стрільців, створення їх легіону, перші бої в Карпатах. Далі пропонують читачам здійснити подорож воєнними дорогами січовиків на Тернопільщині. Ці маршрути ведуть, зокрема, на гору Лисоню поблизу Бережан, в сусідні села Куропатники і Конюхи, де в 1915-1917 роках відбувалися великі бої за участю Українських Січових Стрільців. У книжці простежується також дальший шлях УСС, які стали гвардією Української Галицької Армії (УГА) – збройних сил Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), йдеться про увічнення пам’яті цих борців за кращу долю народу.

	Литвин, М. Історія галицького стрілецтва / М.Литвин, К.Науменко. – Л.: Каменяр, 1990 р. – 200 с.
	Автори книги вперше в історичній літературі розкривають драматичний літопис галицького стрілецтва, шлях легіону Українських Січових Стрільців, Української Галицької Армії. У книзі є розділ «Від Стрипи до Лисоні», у якому розповідається про одну із найбільш трагічних сторінок бойового літопису УСС.

	Бемко, В. «Лисоня» / В.Бемко // Бережанщина у спогадах емігрантів. – Тернопіль : Кн. – журн. видавництво, 1993. – с. 145-149.
	До книги увійшли статті, нариси, спогади про Бережанщину, зокрема, про криваві змагання на Лисоні, на які пішло стрілецтво з надірваною душею із першими сумнівами, чи принесуть його жертви якусь користь нації?

Литвин, М., Науменко, К. Українські Січові Стрільці: До 500-річчя козацької слави. – К.: «Знання» України. – 1992. – 48 с.

Лисоня стала знаною на українських землях, як місце героїчної слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців. Перемогу було здобуто ціною втрати більше половини особового складу легіону: 81 вояк убитий, 293 – поранені, 285 – потрапили у полон. Найбільше втрат було серед старшинського складу. У бою полягли хорунжі Денис Кліщ, Ярослав Кузьмович, Іван Максимишин, Юліан Соколовський; поранення отримали сотник Роман Дудинський, поручник Осип Яримович, четарі Богдан Гнатевич, Остап Коберський, хорунжі Михайло Мінчак, Євген Ясеницький; потрапили у полон поручники Андрій Мельник, Роман Сушко, четар Василь Кучабський, хорунжі Михайло Дорошенко, Микола Загаєвич, Михайло Матчак та інші. Ці події знайшли своє відображення в даній брошурі, написаній на основі маловідомих архівних матеріалів.

	Бемко , В. Бережани – Бережанщина : Лисоня / В.Бемко// Бережанська земля : іст. мемуар. зб.- Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто. – 1970.– с.195.
	Заслуговує на увагу книга «Бережанська земля». Автор частини першої Володимир Бемко, уродженець Бережанщини, усе своє життя присвятив праці для своєї Батьківщини, і тому справедливо заслужив на те , щоб назвати його провідником Бережанської землі в тяжкій долі між двома світовими війнами. У книзі є стаття автора під назвою «Лисоня».

	Бич В.В., Бич Н.В. Наш край Бережанщина: Методичні рекомендації для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 80 с.
	Матеріали, опубліковані в книзі, включають науково-дослідницьку роботу авторів та науково-популярний аналіз деяких проблем історії Бережанщини. У посібнику можна дізнатися про відомих людей, котрі займали визначне місце в історії міста Бережани та сіл району. Зокрема, у книзі є згадка боїв біля гори Лисоня.

Гнатевич, Б. Лисоня / Б. Гнатевич// Українські Січові Стрільці. – Л., 1991. – с.65-75.

У книзі автор пише, що бої за Лисоню були найкривавіші в цілій історії Стрілецтва. Там сповнили УСС більше як свою повинність. Вправді за жертви та безприкладне геройство УСС не діждались належного признання, зате від того дня ніхто з ворогів не посмів порушити доброго імені стрілецтва та поменшити його славу. Усього ж протягом серпня-вересня 1916 року на Бережанщині загинуло, було поранено або потрапило в полон понад 1000 стрільців. Своєрідним реквіємом полеглим звучали слова пісні Романа Купчинського «Заквітчали дівчатонька», яку він написав на смерть вбитого на Лисоні і похованого під Вільхівцем підхорунжого Мальованого:

Заквітчали дівчатонька
Стрільцеві могилу
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.
Невисокий хрест з берези
Заплели віночком
Замість мали постелити
Косу барвіночком.
І пісочком висипали
Стежечку довкола
Замість мали постелити
Рушник до престола.
Схилилися дві черешні
Наліво й направо,
А на вітах вітер грає
Про стрілецьку славу.

На спомин цих боїв та побуту Стрілецтва під Бережанами залишилось крім багатьох могил, ще й багато інших стрілецьких пісень, які перейшли в народ.

• Ой там під Бережанами : (народна пісня) // Лисоня. 1916-1996.– Бережани, 1996.– с.184.
• Бій на Лисоні : пісня /муз. І.Миськіва // Лисоня 1916-1996.– Бережани. 1996.–с.203-205.
• Вершина звитяги: пісня /сл. і муз. Б.Тихого // Лисоня. 1916-1996.– Бережани. 1996.– с.226.
• Йшли січовики: пісня / сл. О.Миськів; муз. І.Миськіва // Лисоня. 1916-1996.– Бережани, 1996.– с.212-213.
• Не забудь свій родовід : пісня / сл. В.Савчука; муз. П.Макоди // Лисоня. 1916-1996.– с.201-202.
• Нескінченний похід : пісня /сл. Г.Легкої; муз. А.Легкого // Лисоня. 1916-1996.– Бережани, 1996.– с.191-192.
• Ой стрільці січові : пісня /сл. і муз. О.Миськів // Лисоня. 1916-1996.– Бережани, 1996.– с.218-219.
• Ой там при долині : пісня /сл. Р.Купчинського ; муз. В.Подуфалого // Лисоня. 1916-1996.– Бережани , 1996.– с.223.
• Січові Стрільці : пісня /сл. В.Вихруща ; муз. А.Горчинського // Лисоня. 1916-1996.– Бережани , 1996.– с.190.
• Те ж : Берег моєї любові .–1995.– с.168-169.
• Як з Бережан до Кадри : пісня / сл. і муз. Романа Купчинського // Берег моєї любові .– Бережани , 1995.– с.152-153.
• Пам'ять про Лисоню увіковічена на сторінках художніх видань.
• Вихрущ, В. Стрілецькі дороги : (драматична поема) / В.Вихрущ // Вихрущ, В. Квіти надії / В.Вихрущ .– Т., 1991.– 181с.
• Вихрущ, В. Стрілецькі дороги : (драматична поема) / В.Вихрущ // Вихрущ, В. Квіти надії / В.Вихрущ .– Т., 1991.– 181с.
• Низовий, І. На вершині духу : вірш /І.Низовий // Берег моєї любові.– Бережани, 1995.– с. 111-112.
• Олексишин,С. Пам'ять: вірш /С.Олексишин // Лисоня. 1916-1996.– Бережани , 1996.– с.157.
• Підлужний,М. Лисоня: вірш /М.Підлужний // Берег моєї любові.– Бережани,1995.– с.47-48.
• Савчук,В. Кривавий тан: драма на три дії / В. Савчук .– Т.: Ред. - видав. відділ управління по пресі , 1991.– 52с.
• Федчишин,М. На могилі УСС : вірш / М.Федчишин // Лисоня. 1916-1996.- Бережани, 1996.– с.173.
• Шкрабюк,П. Шлях на Лисоню: вірш / П.Шкрабюк // Берег моєї любові.– Бережани, 1995.– с.138-139.

	Українські Січові Стрільці, 1914-1920 (за ред. Б.Гнаткевича та ін.; Іл. оформл. І.Іванця.– Репринт. відтворення з вид. 1935р. – Львів : Слово , 1991.– 160с.
	Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначення двадцятирічного ювілею створення УСС, містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями УСС, але й суворими буднями борців за незалежність України.

Поклонимося ще раз Лисоні, цій Голгофі усусів. Нині, після десятиліть вимушеного забуття, ми можемо вільно віддати шану полеглим тут УСС, які боронили рідну землю. У 1990 році громада відновила на Лисоні стрілецьку могилу, знову увінчала її великим хрестом. Сюди привезли землю з могили кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка. Пам’ятаймо, Лисоню втримано не великими людськими масами, а силою духу. Маючи його, нам ніколи не будуть страшні багаточисельні зайди. Чи не найкраще про це сказав у своєму вірші Ярослав Сачко:

О, пам’яте, все мусиш воскресити!
У сув’язі вкраїнського буття
Лисоня має свічкою горіти,
Як оберіг для нашого життя.

Література:

Будар, Т. Лисоня кличе до звитяги / Т.Будар // Бережанське віче .– 1999.– 18 верес. Вершина слави січового стрілецтва // Бережанське віче .– 1996 .– 6 верес.

Дорожинський, А. Початок боротьби за державу / А.Дорожинський // Бережанське віче .–1994 .– 24 верес.

Думін, О. Історія легіону Українських Січових Стрільців 1914-1918 ./ О. Думін // Дзвін .– 1991.– №9 ; 1992.– №1-2.– с.24.

Історія українського війська. Вип. 7 / Вид. І.Тиктора. Львів .– 1936 (Репринтне видання) .– Тернопіль : «Збруч», 1992.– 48 ст.

Калина, В. Українські січові стрільці в боях за Бережани / В. Калина // Бережанська земля : іст. мемуари. зб. / Нью-Йорк; Париж; Торонто .– 1970 .– с.453.

Парацій, В. Лисоня – меморіальна слава українського стрілецтва / В. Парацій // Бережанське віче .– 2006 .– 23 черв.

Пархомчук, Я. Героям Лисоні Вкраїна сплітає вінки / Я. Пархомчук // Свобода .– 2006.– 30 серп.

Пахолок, М. Лисоня кличе / М.Пахолок // Шлях перемоги .– 1995.– 16 верес.

Савчук, В. Земля Лисоні – на Маківці / В.Савчук // Бережанське віче. – 1999.– 7серп.

Савчук, В. Лисоні вічне притяжіння / В.Савчук // Бережанське віче .– 1996.– 13 верес.

Шот, М. Лисоня, Лисоня.Тут юність лежить під травою / М.Шот // Вільне життя .– 2006.– 2 верес.

Штокало, Я. Лисоні клич : [освячення пам’ятника] / Я.Штокало // Свобода .– 1994.– 20 верес.

Шургот, Я. Лисоня об’єднує світ / Я.Шургот // Вільне життя .– 1996.–17 верес.

Якель, Р. Невикорінена пам'ять Лисоні / Р.Якель // Дзеркало тижня .– 2006.– 7 жовт.

Інтернет-ресурси:

Вікіпедія

95 років героїчних боїв на горі Лисоня

Бережанська районна державна адміністрація

Дзвони Лисоні – м. Бережани

Береж.інфо – Меморіал на горі Лисоня

Українські січові стрільці