ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

Бесіда - спогад

(До 160 – річчя від дня народження Марії Заньковецької)

Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки.

Марія Заньковецька народилася 4 серпня 1854 року в селі Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині Чернігівська область) у родині збіднілого поміщика. Закінчила жіночу гімназію у Чернігові.

Рано відчула потяг до сцени. Батьки були проти її артистичної кар’єри, але вона вирішила віддатися сцені і дебютувала в «Наталці Полтавці», в Єлисаветграді (1882).

Працювала в найбільших українських трупах під керівництвом М.Л. Кропивницького, М. П. Старицького, М. К. Садовського, П. К. Саксаганського, І. К. Карпенка-Карого та ін. У 1907 році разом з Садовським організувала перший професійний стаціонарний український театр у Києві. Після Жовтневої революції очолювала Народний театр у Ніжині (1918), брала участь у створенні Народного театру в Києві (1918, нині Український драматичний театр ім. М. Заньковецької у Львові).

Мистецтво М. Заньковецької мало великий вплив на розвиток української драматургії; кращі п’єси українських драматургів 80 – 90–х рр. ХІХ ст. були написані під її безпосереднім впливом. Критика, без різниці напрямків, дуже високо цінувала артистичне обдарування Заньковецької. У своїй сценічній творчості артистка не тільки втілила національні образи, але піднеслася до загальнолюдських типів. Її робота прокладала шляхи майбутнього українського театру. Гастролі ж у Москві та Петербурзі створили їй велику популярність.

Репертуар актриси налічує понад 30 ролей. Серед глибоко реалістичних образів, створених Заньковецькою, особливе визнання отримали: Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Олена, Зінька («Поки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай , або ж Павук» М. Кропивницького), Харитина, Софія («Наймичка»,"Безталанна" І. Карпенка-Карого), Аза («Циганка Аза» М. Старицького).

Пішла з життя 4 жовтня 1934 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві. У 1960 році відкрито меморіальний музей актриси в Києві і в 1964 році у с.Заньки. Актрисі відкрито пам’ятники в с.Заньки (1983), в 1974 р. в Києві, в Ніжині (1993).

Рекомендована література про Марію Заньковецьку:

Вінок спогадів про Заньковецьку [Текст] / Держ. музей театр. мистец. УРСР; Укр. театр. т – во. – К.: Мистецтво, 1950. – 255,[3] с.

Жикол, А. Іпостасі української Мельпомени [Текст] : рецензия / А. Жикол // Київ. – 2005. – № 6. – С. 183 – 184.

Жук, О. Заручена зі сценою [Текст] : 160 років з дня народження Марії Заньковецької / О. Жук // Україна молода. – 2014. – 16 серп. – С. 12.

З літопису життя і творчості Марії Заньковецької [Текст] // Український театр. – 1994. – № 4. – С. 8 – 10.

Зленко, Г. "Пенсія її дожиття"[Текст]: [останні роки життя М. Заньковецької] / Г. Зленко // Український театр. – 1994. – № 4. – С. 30-31.

Коротка біографія артистки Державного народного театру Марії Костянтинівни Заньковецької [Текст] // Український театр. – 1994. – № 4. – С. 4 – 6.

Кроп, Т. Під знаком Марії [Текст] / Т. Кроп // літературна Україна. – 2012. – 25 жовт. – С. 14.

Лемещенко, А. Марія Заньковецька - легенда українського театру [Текст] / А. Лемещенко // Українки в історії. – К. , 2004. – С. 259 – 265.

Мандрика, В. Заньковецька, яку Україна не забуде [Текст] / В. Мандрика // Урядовий кур’єр. – 2009. – 4 серп. – (Культура).

Мандрика, В. Королевою вона була не тільки на сцені [Текст] : 4 серпня– 160-річчя від дня народження акторки світової величини Марії Заньковецької / В. Мандрика // Урядовий кур'єр. – 2014. – 5 серп. – С. 11.

Мандрика, В.В. Марія Заньковецька – перша народна артистка України [Текст] / В. Мандрика, В. Кирилюк. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2004. – 151 с : ілюстр.

Мандрика, В. Хустка Марії Заньковецької [Текст] / В. Мандрика // Голос України. – 2009. – 1 серп.

Марія Адасовська (Заньковецька) [Текст] // Луговий, О. Визначне жіноцтво України: Історичні життєписи. – К. , 1994. – С. 206 – 207.

Мельничук, Б. Марія Заньковецька у Тернополі [Текст] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. – 2013. . – 14 серп. . – С. 6. – (Ви просили розповісти)

Нестеровський, П. Юність Марії Заньковецької [Текст] / П. Нестеровський. – К.: Рад. письменник, 1960. – 99 с.

Пилипчук, Р. Марія Заньковецька [Текст]: підсумки і перспективи вивчення життя і творчості / Р. Пилипчук // Український театр. – 1994. – № 4. – С. 2 – 5.

Пільгук, І.І. Марія Заньковецька [Текст]: роман / І.І. Пільгук. – К. : Рад. письменник, 1978. – 332 с.

Талант життя і творчість Марії Заньковецької [Текст] / упоряд. Н. Бабанський та ін. – К.: Мистецтво, 2004. – 288 с.: ілюстр.

***

Заньковецька (Адасовська) Марія [Текст] // Енциклопедія українознавства. Т. 2. – перевид. в Україні. – Львів, 1993. – С. 743.

Підготувала: бібліограф методично – бібліографічного відділу ЦБ В. М. Палій