Серія "Ювіляри – наші земляки"

ВАСИЛЬ ЛЕВИЦЬКИЙ

(Софронів)

(1899 - 1975)

110 років минає в грудні від дня народження нашого земляка письменника, режиссер-сценариста і журналіста, сатирико-богеміста Василя Софронів-Левицького.

Василь Левицький народився 14 грудня 1899 року в с.Стриганці Бережанського району в сім’ї священика С.Левицького.

В 1917-1920 рр. воював в регіоні УСС та в УГА. В 1921-1923 рр. навчався в Українському таємному університеті у Львові. Тоді ж почав друкуватися в тижневику "Батьківщина", журналах "Світ дитини", "Літературно-науковий вісник", літературному двотижневику "Назустріч".

В 1924-1925 рр. навчався в Карловому університеті в Празі. Згодом повернувся до Львова, редагував "Господарсько-кооперативний часопис", літопис "Червоної калини" (1929 – 1939 ), був співробітником львівського щоденника "Діло".

Василь Софронів-Левицький належав до когорти патріотичних галицьких літераторів із перших поколінь ХХ ст., які "свій літературний хист втопили в журналістичному чорнилі".

Відрізнявся він від інших, які поділили з ним цю сумнозвісну долю, лише рівнем таланту й нереалізованих надій, які у половині 30-х, коли з’явилася найкраща його збірка оповідань "Липнева отрута", на нього покладали провідні львівські літературні критики. До "Липневої отрути" Левицький видав три інші невеличкі книжки новел та нарисів "Під сміх війни"(1921), "Грішник"(1927), "Бо війна війною"(1932), і став помітним на галицькому літературному пантеоні автором сюжетних оповідань. Проте більшість часу й енергії він уже тоді присвячував журналістській роботі.

Мабуть, із не заспокоєної потреби глибших естетичних переживань від ранніх 1930-х Левицький перекладає з німецької і французької: Оноре де Бальзака, Проспера Меріме, Гі де Мопассана, К.Шпіттелєра. Окремими виданнями вийшли його переклади з німецької і французької: Г.Мопассана "Серце людини", П.Меріме "Блакитна кімната", Е. Бурж "Під гільйотиною", К. Шпіттелєра "Вороги дівчат", Х. Едіб "В огні", О.Бальзака "Шагренева шкіра".

У 1942-1943рр. В.Левицький працює літературним керівником театру "Веселий Львів" для якого пише гумористично-сатиричні одноактівки і тексти до пісень. Окремими виданнями вийшли його твори для молоді і дітей: "Свято весни", "Печери", "Бабусин кожушок", "Романтична ватра" і переклади "Королівські шати", "Снігова королева", "Король-жебрак", "Князівна на горошині" та ін.

Василь Левицький був керівником першої в Західній Україні кіно-кооперативи і співавтором сценарію першого поставленого на західноукраїнських землях довгометражного фільму "До добра і краси", співавтором сценарію історичного кінофільму "Крилос".

В 1949 році переїхав в Канаду. Очолював Спілку українських журналістів Канади (1967-1969), був співзасновником і співавтором тижневика " Вільне слово" (1954-1960),а з 1960 по 1972 рік - співредактором "Нового Шляху".

Василь Софронів-Левицький автор 14-ти томів белетристики, п’єс та есе. В 1970 р. видано окремою книгою серію репортажів з подорожі по українських поселеннях у Югославії , Чехословаччині і Польщі "Кланялися вам три України". В 1972р. в Канаді перевидано його збірку оповідань і нарисів "Липнева отрута".

Помер 1 листопада 1975 року в м. Торонто.

ЛІТЕРАТУРА

Софронів-Левицький, В. Кланялися вам три України [Текст] / В.Софронів-Левицький. – Вінніпег; Торонто: [Б.м.], 1970.

***

Кулеша,Н. Левицький (Софронів) Василь Софронович [Текст] / Н.Кулеша // Укр.журналістика в іменах: матеріали до енцик. слов. – Л., 1995. – Вип.2. – С.112-114.

Мазурак, Я. Левицький Василь [Текст] / Я. Мазурак // Мазурак,Я. Літературна Бережанщина: бібліогр. довід. / Я.Мазурак. – Бережани, 2000. –С.72-73.

Тарнавський, О. Літературний Львів 1939 – 1944 [Текст]: Спомини / О.Тарнавський; передм. М. Ульницького. – Л.: Просвіта. – 1995. -176с.,фот.

Про В.Левицького: С.33.

***

Левицький ( Софронів) Василь (1899) [Текст] // Енциклопедія українознавства: перевид. в Україні. – Л.,1994. – Т. 4. – С.1265; К.,1996. – Т.4. – С.1265.

Підготувала В. Палій – бібліограф ЦБС

Відповідальна за випуск Л.Заруцька – директор ЦБС