Серія: «Ювіляри -наші земляки»

Микола Чайковський

(1887-1970)

Ім’я українського письменника, адвоката і політичного діяча Андрія Чайковського в Україні добре відоме. Проте про одного з його синів, Миколу Чайковського, математика, творця української математичної термінології, автора сотень наукових праць із алгебри й теорії чисел, мало хто знає. Він один з тих галичан, хто вижив у 30-ті роки в пеклі ГУЛАГу.

У січні виповнилося 120 років з дня народження представника славного роду.

Література в довідці розміщена в алфавітному порядку.

Підготувала: Віра Палій - бібліограф методично-бібліографічного відділу ЦБ

Відповідальна за випуск: Алла Заруцька, директор ЦБС

Народився М. Чайковський 2 січня 1887 року в Бережанах, в сім’ї адвоката Андрія Чайковського, письменника та громадського діяча, у домі якого збиралися свідомі українці-патріоти. Тут бували такі видатні особи як Іван Франко, Осип Маковей, Богдан Лепкий та багато інших. Це мало великий вплив на духовний розвиток Миколи та його братів і сестер.

У 1897 році Микола вступив до Бережанської гімназії, яку закінчив у 1905р. з відзнакою. Гімназія давала учням доволі глибокі знання з багатьох предметів, а особливо з мов. Микола добре освоїв рідну українську, німецьку /обов'язкову для громадян Австро-Угорської імперії/, польську /теж обов'язкову, бо Галичина входила у склад Польщі/, латинську та грецьку, пізніше ще деякі. Але найбільшим захопленням його була математика, цікавився і фізикою та астрономією. Ще навчаючись у гімназії, він підготував свою першу науково-популярну статтю"Сонячні та місячні затьми "/"Руська хата", 1905 р. /.

Свої студії М. Чайковський розпочав у Празі в німецькому університеті, продовжував у віденському, а закінчив у львівському.

У Празі батько зблизився з українською громадою, познайомився з видатними українцями, серед яких і з Іваном Пулюєм, всесвітньовідомим вченим, фізиком-експериментатором, винахідником, про якого пізніше багато писав.

Після закінчення університету Чайковський викладав математику в середніх школах Тернополя та Львова. У 1911 р. у Відні захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії, а через рік склав іспит на вчителя математики та фізики середньої школи, бо за польськими законами без цього не можна було вчителювати. У 1912р. від уряду отримав стипендію і поїхав до Берліна підвищувати в університеті кваліфікацію.

Попри всі інші справи, М. Чайковський весь час займався науковою працею. У "Збірнику" НТШ друкувалися його наукові роботи: "Метациклічні рівняння та їх групи"(1910 р.), де вперше у слов'янському світі було дано виклад Галуа ; "Причинок до теорії стіжкових перекроїв"(1912 р.); "Студії з теорії конгруенції""(1913р.); "Як упорядкувати множину вимірних десятинних чисел?"(1919 р.).

Коли розпочалась Перша світова війна, Чайковський, як підданий Австро-Угорської імперії, відбував військову службу у Фрайштадті (Австрія), працював у таборі російських військовополонених, серед яких було багато українців. За дорученням Союзу Визволення України вів серед них просвітницьку роботу. Про це згадував у своїх "Записках полоненого" тодішній полонений, пізніше письменник Олексій Кобець (Варава), що походив з Канева.

У 1917 р. М. Чайковський з сім'єю повернувся в Галичину, вчителював у Раві-Руській. Коли виникла Західноукраїнська Народна республіка, у 1918р. був комісаром ЗУНР, але з наступом поляків змушений був виїхати з міста.

У 1919р. М. Чайковський - приват-доцент Кам'янець-Подільського українського університету, який очолював Іван Огієнко(Митрополит Іларіон). Цю посаду М. Чайковський отримав завдяки високій оцінці його наукових робіт, яку дав видатний київський математик Михайло Кравчук.

Коли в 1920 р. більшовики зайняли Кам'янець-Подільський, Український університет перестав існувати. У тому ж році М. Чайковський понад вісім місяців мандрував по країнах Європи з відомою капелою Олександра Кошиця на посаді адміністратора, яку отримав завдяки знанню мов. Коли капела зібралась за океан, Чайковський повернувся на Батьківщину.

У 1921р. М. Чайковський деякий час працював у Тарнові (Польща), виконуючи завдання СВУ. Незабаром переїхав до Каліша (Польща), викладав математику в жіночій гімназії. Але вже в 1922р. отримав запрошення від громадськості Львова викладати математику в таємному українському університеті, який утримувався виключно на кошти громади. Тому вже через два роки він перестав існувати, а батькові довелось перейти на роботу до приватної "Рідної школи". Спочатку був директором гімназії в Яворові, потім у Рогатині.

Багато уваги М. Чайковський завжди приділяв українській науковій і, зокрема, математичній термінології, а також підготовці підручників з математики українською мовою. "Чотирицифрові таблиці логарифмів та тригонометричних функцій" видав у співпраці з відомим математиком Володимиром Кучером, які витримали чотири видання(1917, 1920, 1923, 1931 рр.); у 1924р. видав '"Систематичний словник української математичної термінології""; з'явилися "Тригонометрія, підручник для середньої школи та самоосвіти"(1921р.) та "Алгебра, підручник для середньої школи та для самоосвіти"(т.І 1925р., т.ІІ 1926 р.).

У вересні 1929р. М. Чайковський переїхав до Одеси, зайнявши посаду професора математики в Інституті народної освіти - на запрошення наркома освіти УРСР М. Скрипника та за сприяння Михайла Кравчука. Розуміючи, що в Галичині немає можливості розвивати українську науку, сподівався, що на "вільній" Україні знайде її.

Та вже у березні 1933р. М. Чайковський був заарештований, звинувачений у шпіонажі і організації військового повстання та засуджений до відбування кари - десять років у сталінських таборах. Рівно через десять років - 19 березня 1943р., коли ще йшла війна, був звільнений, Не маючи ніяких документів, крім посвідчення про звільнення з Гулагу, поїхав до Томська, сподіваючись в університетському місті знайти якусь роботу. Проте там працював лише на якихось різних роботах. Через деякий час переїхав у Казахстан, спочатку до Семипалатинська, потім до Уральська. Лише коли дружина привезла йому документи про освіту, отримав офіційний дозвіл викладати математику в педінститутах.

Тільки у 1956р., після так званої "хрущовської відлиги", був реабілітований і зміг повернутися в Україну. За конкурсом пройшов на роботу до Львівського педінституту, з 1962р. - професор Львівського університету ім. І. Франка, який сам закінчив у далекому 1910р., в якому колись навчався і його батько - Андрій Чайковський.

Незважаючи на все пережите, Микола Чайковський повернувся і до наукової роботи. У 1959р. він опублікував методичну монографію "Квадратні рівняння" та статтю про дослідження екстремумів алгебраїчних функцій за допомогою дискримінантів(1962 р.), "Лекції з вищої алгебри для фізичного факультету"(ч. І 1962р., ч. ІІ 1963 р.).

У співпраці з Ф. Гудименком, И. Погребенським та Г. Саковичем видав "Російсько-український математичний словник"(1960р.), брав участь у підготовці українсько-російського математичного словника ; вивчав історію математики в західних областях України(частина цих досліджень була опублікована в 4-томній монографії( "История отечественной математики"); брав участь у складанні "Української математичної бібліографії"(1963). Для Української радянської енциклопедії написав 51 статтю. У той же час опублікував статтю "Краса в математиці". В останні роки життя М. Чайковський друкував багато науково-популярних статей та спогадів про видатних людей, з якими колись зустрічався.

Помер Микола Чайковський 7 жовтня 1970 р., похований у Львові па Личаківському цвинтарі.

ЛІТЕРАТУРА

Чайковський М. Володимир Левицький // Тернопілля’ 95. - Тернопіль: Збруч, 1995. - С. 120-122.

Чайковський М. А. Квадратні рівняння: Посіб. для вчителів. - 2-е вид., перероб. - К. : Рад. школа, 1970. - 244 с.

Чайковський М. Мої зустрічі з Січинським // Джерело: Наук. - краєзн. часопис Тернопілля. -1994. - № 1. - С. 171-179.

Чайковський М. Проблеми літання // Бережанські гімназисти. Медики та природодослідники: Іст. - краєзн. нариси. - Бережани; Тернопіль, 2006. - С. 91.

Чайковський М. Скапана свічка:(Доля Дениса Січинського) // Тернопілля. - Тернопіль: Збруч, 1995. -С. 667-669.

Чайковський М. Число Шехерезади // Тернопілля’ 95. - Тернопіль: Збруч, 1995. - С. 278-279.

***

Бідзіля Т. Данина шани будителю галичан // Бережанське віче. —2007— 2 лют.

Возняк Г. „Люди в сонці ходили" :(Про М. А. Чайковського) // Відродження. - 1991. - 21 берез.

Возняк Г. Щастям було слухати таких професорів : До 120-річчя від дня народження видатного українського математика, педагога, громадського діяча, професора Миколи Чайковського // Свобода. - 2007. - 20 січ.

Гудь І. Він був поетом у математиці: Конф. в Тернополі, приурочена до дня народження М. Чайковського// Дзвін. - 1997. - № 5-6. - С. 159.

Гудь І. Поет у математиці: [У Тернополі - наук. конферен., приурочена укр.. математ. М. Чайковському] // Свобода. - 1997. - 1 берез.

Дзьоба Н „Ні за які скарби... не віддав би я Бережан: До 120-річчя від дня народження видатного математика, професора Миколи Чайковського // Свобода. - 2007. - 3 лют.

Життя і діяльність М. А Чайковського // Возняк Г. Математики - дійсні члени наукового товариства ім. Т. Г Шевченка у Львові. - Тернопіль, 1994. - С. 20-37.

Маланюк М. Залишився нескореним // Ровесник. -1997. - 22 трав

Маланюк П. М. Основні тенденції та виховні ідеали просвітницьких сподвижників Галичини. - Тернопіль, 2000. - 160с. С120-122: Про. А. Чайковського.

Микола Чайковський // Маланюк М., Маланюк П. Сторінки боротьби за українську гімназію в Тернополі. -Тернопіль, 1998. -С. 44-50; фотогр.

Микола Чайковський //Маланюк П., Білик Л., Маланюк М. Творчий потенціал української гімназії. - Тернопіль, 1999. -С. 59-65; фотогр.

Микола Чайковський // Маланюк П, Столярчук О., Маланюк М. Фрагменти з історії просвітницького сподвижництва в Галичині. - Тернопіль, 1998. -С. 25-28.

Микола Чайковський // Повернення із забуття: невідомі імена видатних фізиків, математиків, вихідців із Тернопільщини - дійсних членів НТШ.-Тернопіль, 1995. -С. 67-73; фотогр.

М. А. Чайковський і мистецтво: Монтаж // Возняк Г. Математики - дійсні члени наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові. - Тернопіль, 1994. - С. 53-61.

М. Чайковський за спогадами М. Кравчука // Возняк Г. Математики - дійсні члени наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові. - Тернопіль, 1994. - С. 46-53.

Ониськів М. Чайковський, син Чайковського: Нарис про поета математики у його листах // Тернопілля' 97:Регіон. Річник. - Тернопіль, 1997. – С146-153.

Педагогічні праці М. Чайковського // Маланюк М. П., Возняк Г. М. Стежки до коренів істини. - Тернопіль, 1993. -С. 37-40.

Професор математики і творець термінології: М. Чайковський(2. 01. 1887-7. 10. 1970) // Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. -К., 2003. -С. 381-387. -Бібліогр. : С. 38.

Пташник Б., Дутко Л. Всю силу на роботу клав// Наука і суспільство. -1989. - № 10. - С. 27-31.

Пташник Б., Дутко Л. „Жити не для себе, а для народу"// Жайвір: Літ.-мистецький, іст. - краєзнавчий альманах. Спец, випуск. Бережанська гімназія. -1993. -23-29 серп.

Пташник Б. Й. Життя для народу // Аксіома для нащадків: Укр.. імена у світовій науці: 36. нарисів. - Львів, 1991. -С. 75-101.

Пташник Б. Микола Чайковський(1887-1970) - педагог, математик, вчений // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. - К., 2003. - С. 213-214; фотогр.

Стельмащук С. Мої спогади про професора Миколу Чайковського // Тернопілля' 97: Регіон, річник. - Тернопіль, 1997. - С. 495-498; фотогр.

Тележинський В., Хома В. Поет математики: До 100-річчя з дня народження М. А. Чайковського// Вільне життя. - 1987. - 13 січ.

Українські стежки Чайковського // Укр. історичний календар' 95. -К., 1994. -С. 81.

Чайковська К. Микола Чайковський - вчений-математик, доктор філософії, професор, педагог, член НТШ, громадський діяч // Жайвір: Літ.-мистец., іст.-краєзн. альманах. - Бережани, 2001. -№ 1(Берез.). - С. 11.

Чайковський Микола Андрійович(1887-1970) - математик // Бармак Н., Бармак О. Наш край - Тернопільщина. - Тернопіль, 1998. -С. 165.

Чайковський М. // Маланюк Н., Маланюк П. Сторінки боротьби за українську гімназію в Тернополі. - Тернопіль, 1998. - С. 44-50; фотогр.

Черемшинський О. Математик, син письменника // Русалка Дністрова. -1996. - № 9. -С. 2.

Ярема С. Микола Чайковський // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі: До сторіччя заснування. 1898-1998. - Тернопіль, 1997- С. 458-459.

Яцишин 3. Математик, син письменника // Русалка Дністрова. -1996. -№ 19(жовт).

***

Чайковський Микола Андрійович(02. 01. 1887-07. 10. 1970) // УРЕ. -2-е вид. -К., 1985. -Т. 12. - С. 242.