Українські вчені – наші земляки

Ніхто нам не збудує держави,
коли ми самі її не збудуємо, і ніхто
з нас не зробить нації, коли ми
самі нацією не схочемо бути.

В’ячеслав Липинський

Щедра на таланти земля Тернопільщини. Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних художників, співаків і композиторів, поетів і письменників, учених і винахідників. Та через ряд історичних обставин, часом драматичних, а часом і трагічних, синам і дочкам цієї благословенної землі доводилось збагачувати скарбницю знань нашої цивілізації, перебуваючи далеко за межами рідного краю, і тому на отчій землі талант їхній не завжди був належно оцінений і визнаний.

Сусідні народи воліли мати в своєму національному пантеоні знаменитих українців, заперечуючи при цьому їхній український родовід.

В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати «білі плями» і «чорні діри» в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена літераторів, істориків…

І сьогодні ми хочемо нагадати про деяких з них.

Пташник, Б. Життя для народу / Б. Пташник // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. – Л., 1992. – С. 142 – 169.

Микола Андрійович Чайковський - це наша історія і разом з тим сучасність. Здається, ще зовсім недавно студенти слухали його змістовні лекції, а колеги по роботі були свідками його невичерпної енергії, невтомного творчого пошуку, розмаїття інтересів, активної участі у громадському житті.

Народився Микола Чайковський 2 січня 1887 р. у Бережанах. В гімназії, крім рідної мови, вивчав німецьку, латинську, грецьку, а приватно – французьку.

Крім того, що Микола Чайковський був широко ерудованою, високоосвіченою та надзвичайно працьовитою людиною – щирим другом учнівської та студентської молоді.

А наукова спадщина Чайковського ще чекає свого дослідника. Багато ненадрукованих праць з його архіву, які знаходяться в різних людей, є актуальними й сьогодні.

Відійшов із життя Микола Чайковський 7 жовтня 1970 р. Поховали його на Личаківському цвинтарі у Львові.

Пташник, Б. Поет математики / Б.П. Пташник // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. – Л., 1992. – С. 126 – 142.

Мирон Онуфрійович Зарицький - один з фундаторів української математичної культури на західноукраїнських землях.

Народився 21 травня 1889 р. в с. Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області в родині сільського священика.

У 1899 р. поступив до першого класу Бережанської гімназії. Далі навчався в Тернопільській та Перемишлянській гімназіях, у Віденському та Львівському університетах. Вчителював у приватних українських гімназіях, пише праці невеликого масштабу. До 1939 р. Зарицький надрукував близько 20 наукових праць і в цей період сформувався серйозний математик.

Коло зацікавлень Мирона Онуфрійовича не замикалось однією математикою. Він був обізнаний з природничими науками, світовою літературою, філософією, захоплювався поезією. Володів вільно польською, німецькою і російською мовами. Крім того, писав математичні статті англійською, французькою, італійською та іспанською мовами.

Наука була для М.О. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився в першу чергу як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Надаремно Мирона Онуфрійовича назвали «поетом формул».

Відійшов із життя М.О. Зарицький 19 серпня 1961р.

Влох, О. Доля вченого в долі України / О. Влох, Р. Гайда, Р. Пляцко // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. – Л., 1992. – С. 183 – 206.

Якщо говорити про представників природничих і точних наук, то одним із найяскравіших і в той же час найбільш послідовно замовчуваним слід назвати прізвище Пулюя Івана Павловича.

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 р. в містечку Гримайлові в сімї землеробів. Навчаючись у Віденському університеті та теологічному факультеті, одночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії.

У фізику Іван Пулюй увійшов в час розвитку молекулярно-кінетичної теорії газів, яка була першим вагомим кроком на шляху пізнання мікроструктури речовин.

Творча спадщина Пулюя вражає своїм розмаїттям, але найважливіші досягнення Пулюя в галузі фізики стосуються катедних та Х-променів.

Помер Іван Пулюй 31 січня 1919 р. у Празі, де його і поховано.

Юркевич, О. Український вчений світової слави / О. Юркевич // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. – Л., 1992. – С. 339 – 347.

Мало хто з українських вчених володів стількома титулами, як професор Іван Горбачевський.

Народився майбутній вчений 15 травня 1864 р. в селі Зарубинці на Тернопільщині, де його батько був священиком. Закінчивши у 1872 р. Тернопільську гімназію, він їде здобувати медичну освіту до Відня. Після закінчення університету, впродовж 35 років був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі, у 1902-1903 рр. – ректором університету…

Іван Горбачевський автор понад сорока наукових праць. Він перший у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину. Одним із перших сказав, що амінокислоти є складовими білків. Встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі.

Відкрив фермент ксантиноксидазу.

Його заслугою стало також те, що він запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.

Іван Горбачевський помер 24 квітня 1942 р. й похований на кладовищі св. Матвія в Празі.

Ім’я професора Івана Горбачевського є символом справжнього вченого, патріота, який все своє життя віддав науці й служінню рідному народові, ідеалам гуманізму.

Хобзей, П. Основоположник математичної культури нашого народу / П. Хобзей // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. – Л., 1992. – С. 110 – 126.

«Основоположник математичної культури нашого народу» - так назвав Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. І мав на це право, бо саме В. Левицький піднімав у Галичині небосхил математичної культури на українському грунті. Він перший написав чисто фахову статтю з математики українською мовою, перший підготував і опублікував матеріали до української термінології з математики, фізики, хімії, перший згуртував навколо себе математиків-українців для наукової роботи.

Народився Володимир Левицький у Тернополі 31 грудня 1872 р. у старій священицькій родині.

Навчався у Золочівській гімназії, потім в Тернопільській гімназії, а у 1890 р. вступає до Львівського університету, після закінчення якого отримує місце помічника вчителя математики в академічній українській гімназії у Львові, далі робота в Тернополі, Геттінген, Берлін, Відень і знову Львів.

14 липня 1956 року В. Левицького не стало.

Хочеться вірити, що нині, коли Україна почала самостійно торувати державний шлях на Захід, тамтешні науковці українського походження, здобувши заслужений авторитет у царині точних наук, сприятимуть зростанню престижу України в світі, відтак сприятимуть зростанню самосвідомості українського народу.

Підготувала: бібліограф методично-бібліографічного відділу В. Палій