Серія «Ювіляри - наші земляки»

АНДРІЙ НАКОНЕЧНИЙ

(1905 -1983)

Живописець Андрій Наконечний народився 31 травня 1905 року в селі Урмань, Бережанського району.

Зростав Андрій цікавим хлопчиною-мрійником, увібравши з молоком матері давні українські традиції сімейного затишку. Раннє дитинство художника минуло у сприятливих обставинах сімейної злагоди і праці. Батько був начитаною людиною, любив багато розповідати. Але на жаль, ще двадцятирічним Андрій став сиротою і спізнав гіркоту поневірянь. Зростав у праці, багато малював. У дванадцятирічному віці Андрій намалював декорацію для аматорської вистави, якою користувалися понад 40 років. Свій третій десяток він розпочав жовніром польської армії. Зустріч з тогочасним Краковом справила на молодого галичанина незабутні враження. Він усім єством збагнув тоді потребу приналежності прекрасному малярству. Вільні поза службою хвилини Андрій використовував на малювання пейзажів, вправлявся досконало володіти олівцем.

Доброзичливий офіцер помітив талант жовніра, і йому почали доручати оформлювальні роботи. Згодом військові рекомендували його на навчання до приватної школи професора Гофмана.

У 1929-1933 роках Андрій Наконечний продовжує вдосконалювати стиль письма в школі професора Альфреда Терлецького, що діяла при Краківській академії красних мистецтв.

Дипломований митець 1933 року Андрій Наконечний визначився незалежним вільним художником. Художник з головою поринув у мистецьке життя.

У 30-х роках митцем заопікувався Андрій Шептицький, який всіляко підтримував українське мистецтво.

У вересні 1939-го. з початком Другої світової війни, художник розпочав співпрацю із С.Ленковським, мав кілька зустрічей зі С.Бандерою, від якого отримав завдання долучитися до праці над створенням відзнак для мундирів майбутніх українських збройних сил. У Львові доводилося брати посильну участь у політичних подіях на шляхах до омріяної незалежності.

Почалися репресії і Андрій Наконечний повертається до рідного села. Цей період особливо плідний у житті художника. Художник намалював збірку ікон, етюдів з урманськими краєвидами: «Ісус Христос», «Святі Ольга та Володимир», «Покрова», «Святий вечір», «Мати Божа - заступниця соборної України».

Важкими видалися для художника повоєнні роки. «Записаних» чотири класи освіти вберегли від арешту. Андрій Наконечний трудився в каменоломні, у лісовому господарстві. Згодом став малярем у Бережанському шляховому відділі, з яким незабаром переїхав до Тернополя.

Тут художник відважився дати кілька краєвидів на обласну виставку самодіяльних художників. їх помітили, почали хвалити. І тоді він зробив спробу утвердитися, як художник. А.Наконечний подав документи з проханням прийняти його до Товариства художників.

Найважчими виявилися останні десять років. З 1973 по 1983 рр. А.Наконечний лежить прикутий до ліжка паралічем. 15 вересня 1983 року обірвалося життя митця. Похований у родинному склепі на Бережанському кладовищі.

ЛІТЕРАТУРА

Бойко З. Життя після смерті: До 100-річчя від дня народження Андрія Наконечного // Бережанське віче.- 2005 .- 27 трав.

Герета І. Андрій Наконечний // Тернопіль: Художники Тернопільщини.- 1994.- № 2-3.- с.11.

Дуда І. Тернопільщина мистецька: А.Наконечний //Свобода.- 1992.- 4 лют.

Дмитрів В. Повернення Андрія Наконечного//Бережанське віче.-1992.-28 берез.

Костюк С. Єдина розрадо - надіє...:[Про А.Наконечного] // Тернопіль. - 1991. - №2. - с.38.

Лисевич М. Воскресіння // Ровесник.-1991.-№7 (лют.).

Наконечний Андрій Михайлович// Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2005 рік. - Тернопіль, 2004 .- с.55-56.

Неосквернений пензель//3а віру і волю. - 1991.- №2.

Сивобородько М. Народний митець: [Про художника А.Наконечного] //Вільне життя.- 1991.- 14 лип.

Смочило Б. Художник, патріот, людина: До 100-річчя від дня народження Андрія Наконечного //Свобода.- 2005.- 28 трав.

Стецько В. «...A душі вбити не можуть»: (Мистецька спадщина А.Наконечного) // Образотворче мистецтво. - 1992.- №6.- с.10-13.

Стрибуцька Н., Голикова А. Вічне джерело духовності - ікона: [Відомості про художника А.Наконечнощ]//Вільне життя.- 1991.-4 груд.

Якимів І. Андрій Наконечний // Бережанська земля: Іст. мемуар. зб.-Торонто-Нью-Йорк-Лондон-Сідней-Бережани-Козова. - 1998. - т.2. - с.320-322.

Підготувала бібліограф ЦБС В.ПАЛІЙ