«Сторінки мистецької біографії»

(До 115-річчя Бережанського «Бояна»)

Українська пісня. Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як чисте прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей. З народних пісень ми довідуємося про минуле нашого народу, його побут і звичаї, надії і сподівання, про важливі історичні події, що відбуваються в Україні. Народна пісня народжується, розповсюджується і стає надбанням народу. Народна капела «Боян», 115-річчя з дня заснування якої ми відзначаємо цього року, з високою майстерністю несе в народ українську пісню.

Дана попереджувальна довідка буде цікавою тим, хто любить рідну пісню, всім шанувальникам капели «Боян».

Література в довідці розміщена в алфавітному порядку.

Підготувала: Віра Палій - бібліограф методично-бібліографічпого відділу ЦБ

Відповідальна за випуск: Алла Заруцька, директор ЦБС

Наснажує пісня чуття полум'яне,
Пробуджує дух патріота - борця
Співай же про волю, самотній «Бояне»,
Єднай у світах українські серця!

Василь Савчук.

Пальма першості щодо створення хорових колективів «Боян» належить Львову. В 1891 році засновано « Боян « у Перемишлі, а наступного у Бережанах.

Адвокат і письменник А. Чайковський, композитор, помічник місцевого священника О. Нижанківський та начальник скарбової округи В. ЯвОрський започаткували бережанський «Боян», який дзвінко поніс пісню у світ.

Хорова слава «Бояна» дійшла до знаменитої співачки Соломії Крушельницької, яка в червні 1898 року приїхала в Бережани, аби ближче познайомитися із хористами, взяти участь у спільному концерті. День 12 червня увійшов золотою віхою в історію колективу. У переповненому залі «Католицького дому» на сцені разом з хором співала Соломія Крушельницька. Диригував Остап Нижанківський.

У 1907 році в історію «Бояна» увійшов відомий український композитор і диригент Денис Січинський, який переїхавши із Станіслава до села Лапшина, написав для хору оперу «Роксоляна», а також готував концерт із прологом із цієї опери. Хор виконує також також контату «Лігу в неволі» та «Дніпро реве!'. Була в репертуарі «Бояна» на початку XX століття і опера «Запорожець за Дунаєм».

Крім О. Нижанківського, Д. Січинського, «Бояном» в той час диригували і професор Віктор Лук'янович, отець Віктор Лозинський, доктор Роман Ставничий, доктор Пацлавський, професор Микола Чайковський, професор Омелян Бачинський, Микола Мостовий.

Відновивши в 1932 році свою діяльність, хор готує Шевченківські свята, виступає на різних національних імпрезах і урочинах.

Диригентами хору «Боян» в повоєнні роки були: доктор Дмитро Блавицький, професор Роман Шинайло, отець Филимон Побігушка, директор Пилип Гомовський, професор Юрій Лаврівський.

1957 рік для капели «Боян» вважається роком відродження. Капела, після 20 - річної перерви, знову працює. В її репертуарі в основному твори українських композиторів і народні пісні. Першим диригентом відродженого «Бояна» був Є. Є. Якимів.

Своєму відродженню «Боян» завдячує також диригентам Зіновію Мартинюку, Роману Плонці, Івану Легкому, Богдану Кухаруку.

У 1966 році капела брала участь у звітному концерті перед громадськістю Тернополя. На той час вона мала в репертуарі 70 творів і більше 50-ти різних нагород, серед яких - диплом лауреата обласного огляду, присвяченого 150 - річчю від дня народження Т. Г. Шевченка.

Довговічна діяльність капели високо оцінена. В 1967 році їй присвоєно звання народної самодіяльної. Керівником капели тоді був Іван Легкий.

На початку 70 -х років «Бояном» керував Богдан Кухарук. Про виконавську майстерність хору того періоду свідчать дипломи, срібна медаль, грамоти, гастролі Білорусією та Україною, участь в телетурнірі «Сонячні кларнети», телепередачі «Барви веселки». В 1985 році «Боян» стає лауреатом Всеукраїнського огляду художньої самодіяльності, а через рік-лауреатом конкурсів імені Д. Січинського (1987) та С. Круше-льницької(1989,1991).

Величезна клопітка праця нинішнього керівника

«Бояна» Юрія Васенка варта неабиякого пошанівку. «Боян» - щорічний учасник фестивалю «Лемківська ватра». До «Лемківської ватри» додається і «Галицька хорова академія» (2003р. ), святкування роковин співочого поля у М. Тернополі, 50-річчя заснування регіональної лемківської ватри у м. Івано-Франківську, ювілейний концерт щодо пам’яті героїв Крут у М. Тернополі (2007р. ), участь у конкурсі на здобуття премії ім. С. Крушельницької (2007р. ) та у звітних концертах району в області.

Колектив хорової капели академічний, а тому підбір репертуару ведеться на професійного слухача, якими і є бережанці, адже недарма наше місто вважається неофіційною столицею хорового співу Тернопільщини, а «Боян» входить до десятки найкращих споріднених колективів України.

ЛІТЕРАТУРА

Адамчук М. Співала під дирегенством Івана Лепкого// Жайвір. - 203. - січень. - С. 8. - (Бережанському «Бояну» - 110).

Бемко В. Бережани - Бережанщина: Бережанський «Боян» // Бережанська земля: Іст. - мемуар. зб. — Нью-Йорк - Париж - Сидней - Торонто. - 1970. - С. 96.

Бережанський «Боян» // Бережанщина у спогадах емігрантів. - Тернопіль: Кн,- жури, вид-во «Тернопіль», 1993. -С. 73-74.

Бойко 3. Співала тут чарівна Соломія: До 100-річчя товариства «Боян» // Бережанське віче. - 1992. - 7 берез.

Бойко 3. Театральні вистави: До 100-річчя Товариства «Боян» // Бережанське віче. - 1992. - 21 жовт.

Бойко 3. Хоровий спів у Вербові: До 100-річчя товариства «Боян'7/ Бережанське віче. - 1992. - 21улистоп.

Грицишин В. Злет «Бояна» // Нове життя. -1979. - 29 трав.

Драбик М. Столітній «Бояне», єдинай у світах українські серця! // Бережанське віче. - 1992. - 12 груд.

Дудар С. Організатор і учасник: До 100-річчя «Бояна» // Бережанське віче. - 1991. -30 листоп.

Капела в житті капелян / Р. Кізима, Г. Винник, М. Брунецький, Л. Юдіна // Жайвір-2003. - №1. -С9.

Клевчук Й. Не старіє «Боян» // Вільне життя. - 1984. - 10 серп.

Комарницький І. Гімназія і пісня: До 100-річчя Бережанського «Бояна» // Бережанське віче. -1992. - 19 серп.

Кухарук Б. Перші диригенти: До 100-річчя товариства «Боян'7/ Бережанське віче. - 1992. -21 берез.

Лауреат конкурсу ім. С. Крушельницької народна самодіяльна хорова капела «Боян» Бережанського районного центру народної творчості: Буклет. - Бережани, 1992. -16с.

Макода П. Фундатор «Бояна»: [ О. Й. Нижанківський ] // Бережанське віче. - 1996. - 3 мат.

Мацьопа О. Ой «Бояне», хореславний! // Бережанське віче. - 2007. - 28 груд. - ( Ювілей).

Миськін І. Легенда хормейстерського мистецтва: І. Д. Легкий // Жайвір. 2003. - № 1. - С. 8. - (Бережанському «Бояну» -110 ).

Парацій В. Євстахій Якимів: людина, особистість, митець: [хорова капела «Боян»] // Бережанська ратуша. - 2004. - 29 трав.

Подуфалий В. Остап Нижанківський – засновник «Бережанського Бояна»: До 100 - річчя «Бояна» // Бережанське віче. - 1992. - 17 черв.

Теж: Тернопіль вечірній. - 1992. - 9 трав.

Подуфалий В. Співає капела «Боян» // Нове життя. - 1977. - 29 лист.

Савела Н. Сторінки мистецької бібліографії // Нове життя. - 1988. - 4 черв.

Співай же, «Бояне», на всі Бережани. // Бережанське віче. - 1992. - 17 груд.

Цокало О. Єднає їх пісня: Хорова капела «Боян» відзначає п'ятнадцятиріччя з дня присвоєння звання народної // Нове життя. - 1982. - 25 груд.

Чупровська О. Меценат театру: До 100 - річчя «Бояна» // Бережанське віче. - 1992. - 4 квіт.

Чупровська О. Віват, маестро: До ювілею Б. Кухарука, керівника капели «Боян» // Жайвір. - 2000. - травень.

Ювілей «Бояна» // Нове життя. - 1977. - 22 груд.

***

Бережанський «Боян»: Пісня / Муз. Я. Мазурак,сл. Ф. Кржечківського // Берег моєї любові. - Бережани, 1995. - С. 176.

Кржечківський Ф. Бережанський Боян: Вірш // Берег моєї любові. - 1995. - С. 89.

Пісня на крилі: Пісня / Муз. ісл. Я. Мазурак: Першим співаком Бережанського «Бояну» в день його 100 - літнього ювілею // Берег моєї любові. - Бережани, 1995. - С. 174.

Савчук В. Поклін пісні: Вірш до 100 - річчя капели «Боян» // Берег моєї любові. - Бережани, 1995. - С. 129.