Серія «Вони були у нашому краї»

МИХАЙЛО ЯЦКІВ

(1873 – 1961)

Бібліографічна довідка

Твори Михайла Яцкова упродовж кількох десятиріч XX століття були в центрі літературного життя, навколо них спалахувала полеміка, яка вихлюпувалася за межі української преси, його новели широко перекладалися російською, польською, чеською, німецькою, французькою і навіть японською мовами, входили до антологій новелістики світу.

У жовтні цього року минає 140 років від дня народження Михайла Яцкова. Цій даті і присвячена дана бібліографічна довідка.

Матеріали згруповані у трьох розділах: «Видання творів» та «Про Михайла Яцкова». Література розміщена в абетковому порядку.

Підготувала: В. Палій – бібліограф методично-бібліографічного відділу ЦБ

Відповідальна за випуск: А. Заруцька – директор ЦБС

Михайло Юрійович Яцків народився 5 жовтня 1873 року в селі Лесівці, колишнього Богородчанського повіту на Станіславщині, в се¬лянській родині.

Навчався М. Яцків спершу у початковій школі в містечку Лисці, а пізніше у Станіславі. У вересні 1886 року М. Яцків поступив у Станіславську вищу гімназію. Тут він належав до таємного учнівського гуртка, яким керував нині відомий український радянський письмен¬ник Денис Лукіянович. За активну участь у роботі цього гуртка в 1890 році М. Яцкова, учня IV класу, з гімназії було виключено.

Два роки М. Яцків не міг вступити до жодної гімназії, але цей час не пропав марно. Юнак провів його у наполегливому самостійному навчанні, він ближче пізнав життя, змужнів.

Справою М. Яцькова займалася Львівська шкільна крайова рада. Було вирішено, що дворічне перебування юнака поза школою — покарання недостатнє, і М. Яцкова направлено для про-довження навчання до гімназії у Бережанах з відповідним попереджен¬ням адміністрації і поліції.

Ця гімназія вважалася місцем кари для неблагонадійних учнів і вчителів, оскільки Бережани були глухим провінціальним містечком, що лежало далеко від залізниці. Скупчення «неблагонадійних» в полі¬тичному відношенні учнів вимагало від керівництва шкільних установ добору відповідного викладацького й іншого персоналу, тому поруч з людьми прогресивних і революційних поглядів тут була велика кіль¬кість крайніх реакціонерів.

«В Бережанах,— згадує М. Яцків,— почалось моє лихоліття. Директор Гжегорчик… дав господареві класу Петру Дуткевичу (укра¬їнцеві) інструкцію, як він має зараз на першій годині «привітати» мене…

Він (Дуткевич), прочитавши список учнів, зітхнув і з півусміхом почав говорити:

— Тут між вами з’явився один птах, філософ не філософ, але со¬ціаліст, атеїст, небезпечна, може, схиблена молода людина, отже, будьте обережні, не заходіть з ним в розмову, а коли б щось небез¬печне замітили, то донесіть дирекції».

На квартиру, в якій проживав М. Яцків, директор гімназії часто посилав учителів для перевірки, які книжки читає підозрілий учень, що записує і т. д. Але М. Яцків уже мав певний досвід. Скриньку з недозволеними книжками він тримав у кімнаті господаря, а різні недозволені гімназистам видання, між якими були «Народ», «Житє і слово», що їх видавав Франко, виписував на ім’я господаревої доньки. Господар квартири ставився до Яцкова дуже прихильно.

Здібний до навчання і охочий до громадської діяльності, М. Яцків швидко здобув симпатії передової частини своїх шкільних товаришів..

В Бережанах М. Яцків був знайомий з літераторами і громад-ськими діячами, був у близьких взаєминах з письменником Андрієм Чайковським, користувався його бібліо¬текою і літературними порадами.

До дирекції почали надходити матеріали про недозволену гро-мадську діяльність М. Яцкова. На останньому (1896) році навчання М. Яцків, який був дуже здібним учнем і проявляв талант уже в своїх перших літератур¬них творах, змушений був залишити гімназію. На цьому й закінчи¬лось його офіціальне навчання.

Зірвавшись з «гімназійного припону», М. Яцків пішов у життя, яке зустріло його дуже непривітно. Затхлу гімназичну атмосферу він викрив потім у повісті «Огні горять».

Опинившись на незнаному і вибоїстому шляху «самостійного життя», М. Яцків шукає засобів для існування. Він займається літе-ратурною творчістю і одночасно самоосвітою. Багаті знання, якими особливо відзначається М. Яцків у галузі літературознавства, історії, мовознавства, театрального мистецтва, етнографії, він здобув шляхом наполегливої праці над собою.

В другій половині 1896 року М. Яцків став актором мандрівного театру, яким керував Степан Курбас-Янович. М. Яцків приїздить до Львова і в 1897 році поступає на роботу в страхово-кредитне товариство «Дністер». Працює писарем, а після складення спеціальних бухгалтерських іспитів у Торговельній акаде¬мії — рахівником. Разом з цим він працював у театрі і користувався великим успіхом у глядачів.

В 1899 році були надруко¬вані перші оповідання М. Яцкова — «Недоумна», «Пробудження», «Собака», «Що ж робити?», «Весняний захват», «Затроєна шпилька». В наступному році (1900) було опубліковано його прекрасне реалістичне оповідання «У наймах».

З 1899 року М. Яцків завдяки І. Франкові працює по суміс-ництву в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові в «Літератур¬но-науковому віснику» і видавництві «Русько-українська спілка».

В 1913 році вийшла повість М. Яцкова «Блискавиці», збір¬ка «Смерть бога» та брошура «Іван Франко. В 40-у річницю».

Настала війна, письменника забра¬ли в австрійську армію, і творчі плани залишились нездійсненими. В армії М. Яцків був рядовим солдатом і фронтового лиха зазнав повною мірою.

В грудні 1914 року М. Яцків здався в російський полон, в якому перебував дуже короткий час. В числі інших полонених його було від¬правлено в тил.

В 1916 році в журналі «Шляхи» було надруковано оповідання М. Яцкова «Горлиця». В цьому ж році вийшла з друку перша, а в 1917 році друга частина його повісті «Танець тіней». В 1917 році була видана збірка нарисів М. Яцкова «Далекі шляхи». В 1919 році вийшла збірка творів М. Яц¬кова під назвою «Боротьба з головою» .

Коли прийшла радянська влада, він працює у Львівському обласному відділі народної освіти, а з червня 1940 року—бібліотекарем у бібліотеці Львівського філіалу Академії наук УРСР. З новою енергією М. Яцків взявся до творчої праці. Він працював над новими творами, докінчував раніше розпо¬чаті та готував до нових видань краще зі свого доробку.

Цю важливу і корисну роботу перервала війна. М. Яцків опи-нився на окупованій території. До глибини душі ненавидячи фашист¬ських зайд, він мусив переховуватися від них і сторонитися іудиного ока українських буржуазних націоналістів, які перейшли на службу до гітлерівців.

Після вигнання окупантів М. Яцків продовжує творити з новою силою. Пише оповідання, опрацьовує свої старі твори, виступає в пресі. В 1950 році у видавництві «Радянський письменник» вийшла його книжка «Оповідання». В 1953 році у Львові були видані «Вибрані оповідання», в 1956 році — повість «В лабетах», що є но¬вою редакцією повісті «Танець тіней», а в 1957 році — «Вибране»,

Крім іншого, збірник мініатюр і оповідань («Казка про перстень», 1907; «Чорні крила», 1909; «Adagio», 1912), Михайло Яцків написав повість «Огні горять» (1902), суспільну студію «Блискавиці» (1913) і роман «Тунець тіней» (1916 – 17), перероблений і перевиданий п. н, «В лабетах» (1956). Його довші прозові твори відрізняються від його мініатюр — зокрема це стосується претенсійних «Блискавиць» і майже публіцистичного «Танцю тіней», в якому Яцків більше уваги присвятив виявленню свого невдоволення бюрократичним світом й спільнотою, в оточенні якої перебував, працюючи в асекураційному товаристві «Дністер», ніж художній формі.

1921 Яцків був редактором газети «Рідний край», а після 1940 працював у Львівській бібліотеці АН УРСР. За останні роки життя Яцків опубліковано такі його твори: «Молоде вино грониться» (1958), «Новелі» (1959) та спогади про І. Франка, В. Стефаника (1946). У записах Яцківа видано «Народні пісні» (1983).

Аж до останніх днів свого життя — помер 9 грудня 1961 ро¬ку — М. Яцків невтомно працював над здійсненням цікавих творчих задумів — писав новели і повість про карпатських лісорубів, у якій мав охопити період від панщини до наших днів.

Видання творів:

Яцків, М. Вибрані твори / Вст. ст. і приміт. М. Ільницького / М. Яцків. — К.: Вид – во худ. літ. «Дніпро», 1973. — 456 с.

Яцков, М. Избранные новеллы / Пер. с укр. Г. Абрамова и С. Князевой; вст. ст. и сост. Н. Ильницкого / М. Яцков. — М.: Худ. лит., 1973. — 192 с.

Яцків, М. Архітвір : вибрані тексти / М. Яцків // Матусяк, А. Химерний Яцків : модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / А. Матусяк. — Вроцлав ; Львів : ЛА «Піраміда», 2010. — С. 101–223. — (Серія «Українська класика: світовий контекст»).

Народні пісні в записах Михайла Яцкова / Упоряд. О. Дея, М. Ільницького; вступ. ст.аття і приміт. М. Ільницького. — К.: Муз. Україна, 1983. — 111 с.

Яцків, М. Муза на чорному коні: Оповідання і новели. Повісті. Спогади і статті / М. Яцків; упоряд., автор передм. та приміт. М. Ільницький. — К.: Дніпро, 1989. — 846 с.

Яцків, М. Новели / М. Яцків; упоряд. і вст.. ст.. М. Ільницького. — Л.: Каменяр, 1985. — 199 с.

Про Михайла Яцкова

Єлейко, О. Із вічністю на самоті: шлях Михайла Яцкова до «Adagio consolante» як музичної епітафії / О. Єлейко // SEMPER: збірник наукових праць молодих учених на пошану професора І. О. Денисюка. — Л.: Видав. центр Львівського нац. ун - ту ім. І. Франка, 2002. — С. 116–120.

Ільницький, М. «Поетична концепція з музичним і малярським тлом». Творчість Михайла Яцкова / М. Ільницький // Ільницький, М. На перехрестях віку: у трьох книгах / М. Ільницький. — К.: Видав. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — Кн. ІІІ. — С. 111–256.

Ильницкий, Н. Творчество Михаила Яцкова в контексте идейно-эстетической борьбы в украинской литературе начала ХХ века: Автореф. дис. канд. филол. наук / Н. Ильницкий; АН УССР. Ин – т литературы им Т. Г. Шевченко. — К., 1973. — 22 с.

Матусяк, А. Химерний Яцків : модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / А. Матусяк. — Вруцлав ; Л.: ЛА «Піраміда», 2010. — 224 с. — (Серія «Українська класика: світовий контекст»).

Мельник, О. Модерністський феномен Михайла Яцкова: канон та інтерпретація / О. Мельник; НАН України, Інститут Івана Франка. — К.: Наукова думка, 2011. — 295 с. — (Проект «Наукова книга» (Молоді вчені)).

Мельник, О. Модерністський феномен Михайла Яцкова: канон та інтерпретація : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук / О. Мельник; Львівський нац. ун – тет ім. І. Франка. — Л., 2009. — 20 с.

Мельник, (Єлєйко) О. Між кольором та ідеєю, або межа літературності літератури (На матеріалі художньої прози М. Яцкова) / О. Мельник (Єлєйко) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2007. — № 9—10 (62—63). — С. 91—99.

Мельник, (Єлейко) О. Модерніст Михайло Яцків і персонажі, що не/танцюють: візія автора та реципієнта / О. Мельник (Єлейко) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Т. 80. Вип. 67. Філологія. Літературознавство. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. — С. 108–113.

Мельник, О. Модерністська антропологія смерті в малій прозі М. Яцкова. Особливості танатопоетики / О. Мельник // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених. — К.: Інститут імені Т. Г. Шевченка НАН України, 2005. — Вип. 8. — С. 225–232.

Мельник, О. Музика, малярство, скульптура у слові та поза ним: модерністські експерименти Михайла Яцкова / О. Мельник // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Т. 59. Вип. 46. Філологія. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. — С. 150–156.

Мельник, О. Поетика простору: семантика вертикалей та горизонталей у прозі Михайла Яцкова / О. Мельник // Слово і час. — 2005. — № 7. — С. 48—55.

Мельник, О. Риторика тілесності у прозі Михайла Яцькова / О. Мельник // Слово і час. — 2007. — № 10. — С. 19—28.

Мельник, О. Символ арфи в антропологічній проекції (На матеріалі прози Михайла Яцкова) / О. Мельник // Антропологія літератури: комунікація, мова, тілесність / Укладач І. В. Папуша // Studia . — Вип. 25. — Т.: ТНПУ, 2008. — С. 145–152.

Мельник, О. Слово, мовчання й тиша у комунікативній структурі текстів М. Яцкова / О. Мельник // Київська старовина. — 2004. — № 3. — С. 66—78.

Ткачук, О. Наративна стратегія малої прози Михайла Яцкова / О. Ткачук // Січ. – 2003. – № 1. – С . 63 – 70.

* * *

http://uk.wikipedia.org/wiki

http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/biografii/part1

http://zaxid.net/home/showSingleNews.

http://litmisto.org.ua/?p=1090

http://www.ukrcenter.com/Література/56775/Михайло-Яцків/Біографія

http://slovonarodu.if.ua/index

Ці, та багато інших електронних джерел про М. Яцкова Ви знайдете, якщо скористаєтеся послугами нашого інтернет-центру.