|
22 листопада 2018
«В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…»
Геноцид забуттю не підлягає! За всю історію свого життя український народ багато разів зазнавав горя, літами терпів муки й знущання від різних окупантів. І біль стискає серце, і душу ранять сумні факти про способи і форми знущання над простими людьми. І тільки за те, що вони були українці, що вони любили свою землю і хотіли на ній бути господарями. Але найбільшого лиха на родючі українські землі приніс геноцид української нації, який досяг своєї вершини у 1932-33 роках, коли комуністичним голодомором було знищено від 7,5 млн. до 12,5 млн. людей…
Після багатьох років замовчування українське суспільство все більше усвідомлює величезні масштаби штучного голодомору, котрий став однією з найбільших у світі гуманітарних катастроф.
В Україні й нині живуть тисячі людей, котрі зберігають пам’ять про жахливі події й можуть донести унікальні свідчення до нинішнього та прийдешніх поколінь.
Голодомор
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимили до тла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
-Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
Д. Білоус
 |
Алексієвич,С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Леся Лисенко. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. – 368с. |
| Друга книга славнозвісного художньо-документального циклу Світлани Алексієвич «Голоси Утопії». Спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6-12 років — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків. Війна очима дітей виявилася ще страшнішою, ніж та, яку закарбував жіночий погляд у книжці «У війни не жіноче обличчя». «Останні свідки» — це подвиг дитячої пам'яті. Книга друкується в новій авторській редакції. |
 |
Алексієвич, С. У війни не жіноче обличчя / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Володимира Рафєєнка. – Х.: Віват, 2016. – 400с. |
| Ця книжка про війну розпочинає художньо-документальний цикл «Голоси Утопії» російськомовної білоруської письменниці Світлани Алексієвич.
Книга-сповідь, документ людської пам'яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.
|
 |
Бережанська земля. Т.3: Книга пам’яті / редактор-упоряд. Василь Савчук; ред. кол.: В.Зінчук, Р.Висоцький, В.Петровський та ін. – Тернопіль: ЗБРУЧ, 2006. – 794с. |
| У пропонованому томі — Книзі Пам'яті Бережанського району зібрано надзвичайно великий документальний матеріал з історії національно-визвольної боротьби на теренах рідного краю, широко представлено когорту славних борців за волю і незалежність України, подано мартиролог тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи.
Книга стане цінним посібником для тих, хто вивчає героїчні і трагічні сторінки в історії українського народу.
|
 |
Гасай, Є. Повернуті імена / Єфрем Гасай. – Тернопіль: [б.в.], 2002. – 234с. |
| Збірник документальних нарисів відомого тернопільського краєзнавця, старшого наукового редактора обласної редакції Книги Пам'яті та книги "Реабілітовані історією" Єфрема Гасая розповідає про нелегкі долі тернополян, більшість яких репресував та знищив більшовицький тоталітарний режим. Завдяки багаторічним пошукам автора сьогодні крізь плин років вони повертаються до нас. Пошуковий та творчий доробок Є. Гасая не лише звинувачує, а й застерігає, закликає не забувати героїчної і трагічної долі наших земляків. Видання адресоване краєзнавцям, історикам, широкому загалові читачів. |
 |
Злочин / упоряд. Петро Кардаш. – 2-ге вид. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2005.– 560с. |
| Книга торкається своїм змістом кількох епох нашої історії, вона має сумний зміст і засвідчує про нечуваний досі в світі геноцид проти українців. Наведені переконливі докази того, що українські землі постійно хотіли загарбати наші найближчі сусіди, а народ поневолити і примусити до рабської праці. Особливими свідками багатьох злочинів є потерпілі у ті страшні часи, розповіді яких ми знаходимо у книзі.
Тексти спогадів надруковані мовою оригіналів, поданою у першому виданні, із збереженням мовностилістичних та орфографічних особливостей
|
 |
Конквест, Р. Жнива скорботи. Радянська колонізація і Голодомор / Роберт Конквест; [пер. з англ.]. – К.: Либідь, 1993. – 384с.: іл. |
| Перед читачем — перший повний український переклад відомого на Заході дослідження одного з найтрагічніших періоді* нашої історії. Спираючись на документальні джерела, автор розкриває жахливі картини колективізації та голодомору 1929—1933 pp., залишаючи за собою право на особистий погляд на висвітлювані події.
Для широкого кола читачів.
|
 |
Криштопа, О. Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності / Олег Криштопа, Андрій Охрімович; за мат. автор. прог. «Машина часу». – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 542с. – ( Серія «Документ епохи» ) |
| У сучасному суспільстві точаться гострі дискусії, пов'язані з історією України, її подіями та особами, погляд на які розділяє українську спільноту. Нині, коли інформаційна війна набула особливого розмаху, вкрай важливо розвінчати міфи, створені пропагандою сусідньої держави. Знайти відповіді на суперечливі питання можна, подорожуючи «машиною часу»: повернутися до подій минулого і зробити щодо них власні висновки запрошують автори цієї книжки. |
 |
Присяжний, В.Т. Весла долі (вибране). Т.1 / Володимир Присяжний. – Тернопіль: ЛІЛЕЯ, 2016. – 304с. |
| «Весла долі» — збірник поезій, до якого увійшли нові та раніше опубліковані вірші: щемливі та патріотичні, радісні та оптимістичні, засум-лені у красу рідного краю, оповиті симпатичними дитячими віршами, справляє приємне враження, дає впевненість на вдячного та уважного читача. |
 |
Український голокост. 1932-1933: свідчення тих, хто вижив / упоряд. О.Ю.Мицик. – К.: ВД «КМ Академія», 2003. – 296с. |
| У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливі-ших трагедій в історії людства - голодомор-геноцид 1932-1933 pp., спрямований на вигублення українського народу.
Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки історії рідного краю.
|
 |
Шаповал, Ю.І. Торкнутись історії / Ю.І. Шаповал. – 2-ге. вид., доп. – К.: Парламентське вид-во, 2017. – 504 с. |
| Історія залишається в Україні предметом щонайгостріших дискусій, щонайнесподіваніших відкриттів і щонайглибшого читацького зацікавлення. Юрій Шаповал — знавець її таємниць, дослідник архівів, публікатор незнаних фактів і документів, учений із міжнародним ім'ям. І водночас він — талановитий популяризатор історичних знань, автор незмінно цікавих телевізійних програм, документальних фільмів, радіопередач і газетних оповідей.
Його книжка присвячена саме таким, злободенним проблемам нашої давнішої й зовсім недавньої історії, сповненої не лише «білих плям», а й суперечливих інтерпретацій і непростих питань, на які нелегко знайти переконливу і прийнятну для всіх відповідь.
Що стоїть за феноменом Української Повстанської Армії і чому судження про неї настільки поляризовані? Чому не вичерпується інтерес до сталінської доби і який механізм помітної тут і там ресталіні-зації історичної свідомості? Що набула і що втратила Україна за роки, що минули від проголошення незалежності у серпні 1991 року? Чи має Україна власну політику пам'яті і чим може бути корисний досвід інших країн у здійсненні такої політики?
На ці та багато інших питань Юрій Шаповал намагається відповісти своєю книжкою, органічно поєднуючи проблемний підхід із нарисово-оповідним. Чимало її сюжетів читаються як захопливий детектив. Історичні постаті — від Винниченка й Шульгіна, від Хвильового, Шум-ського до Брежнєва, до Стуса та Єльцина — постають у насиченому контексті, проникливо й ерудовано відтвореному автором.
Чудовим доповненням до цієї книжки є унікальний ілюстраційний матеріал, що пожвавлює й унаочнює авторську оповідь.
|
| |
Публічна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка Бережанської міської ради
