25 лютого 2013

«Рідного краю запахи і звуки в серці лишають роз’ятрений слід»

(поети рідного краю)

У нашому краї завжди у пошані було рідне українське слово, а тому творили його люди високого духовного складу. Автори цих збірок – усі без винятку – палко люблять українське слово, яке народжується у їхніх серцях. А тому кожен твір має особливу заряджальну енергетику, яка випромінює добро і світло, щирість і любов. Саме із такими почуттями автори йдуть до читача із відкритим серцем і надіються, що такими ж відкритими будуть серця їхніх поціновувачів. І у якусь мить кожен із читачів зарядиться особливою «джерелицею» - словом українським, яке народилося на Бережанщині і пішло у світ, до людей. А як вже ці слова озвуться у серцях людей, про це знає лиш творець.

	Андрусяк, Б. Допоки ще живу [Текст] : поезії / Б. Андрусяк. – Т. : Астон, 2012. – 89 с. – ISBN 978-966-308-426-8 : 15 грн.
	Поезія Богдана Андрусяка сувора і чесна, болюча і гнівна. Більшість віршів – це гостра реакція на суспільну несправедливість, політичний бедлам, загальне зубожіння країни, розкраденої олігархами. Але поряд із віршами громадського спрямування межують твори інтимні, глибоко зворушливі, ностальгійно-печальні, й таке переплетіння робить цю збірку особливо щемливою і глибоко людяною.

	Войтус, Н. Музика душі [Текст] : поезії / Н. Войтус. – Бережани : [б. в.], 2012. – 34 с.
	Невже великий гріх – любити, Плекати в серці іскорку тепла? Невже байдужим краще жити, Чинити зло, цуратися добра? Так легко для любові відкриватись, Так просто серце людям віддаю. Не можу я черстві слова казати. Зізнаюсь щиро світу : «Я люблю»…

	Войтус, Н. Хіба можна не писати про любов? [Текст] : поезії / Н. Войтус. – Бережани : [б. в.], 2012. – 40 с.
	Хіба можна не писати про любов? Бо вона рятує цілий світ, Навесні від неї знов і знов Розквітає й пахне всякий цвіт. Хіба можна не співати про кохання? Бо від нього тепло на душі, Сходить сонечко й радіє зрання, Цілий світ, а я пишу вірші. Хіба можна не читати про любов? Від гарячої любові серце пломеніє, Все живе, що на землі чекає, мов, Благодаті Божої, бо в ній уся надія.

Онищук, В. Духовна криниця [Текст] : поезія / В. Онищук. – Бережани : [б. в.], 2012. – 35 с.

Життя – це наче те бурхливе море, Це човен гнаний вітром серед хвиль буття, Що без Ісуса не пройти по ньому, Бо він опора нашого життя. Кожен день ми чуємо багато слів, але, на жаль, вони є часто пусті і порожні, а як мало добрих слів наповнених любов’ю і добротою, насамперед – вічною правдою. Основною метою нашого життя на цій землі є, щоб ми пізнали Бога, полюбили і прославляли Його – так вважає автор цієї збірки о. Василь Онищук. Тому поезія присвячена прославі Бога, Його діл, краси рідного краю і нашої української мови.

Онищук, В. Три школи [Текст] : новели / В. Онищук. – Тернопіль : Астон, 2012. – 128 с.

Наклад у чотири сотні книг з’явився під завісу старого року, а вже 13 січня на руках автора залишилося лише 20 примірників. Чим же видання викликало такий нечуваний резонанс? 18 новел ( саме новелами о. Василь називає духовні оповіді, роздуми, почуті історії, які прийшли до нього із чужого та свого життя і які він запропонував читачеві) переосмислені ним у співвимірі з Божою силою і ласкою, з силою молитви та сповіді, з силою віри і любові до Бога. Це підручник для земної мандрівки кожного з нас до вічності. У ньому – наука для вчителів усіх трьох шкіл, які покликані дати людині найправильніші орієнтири в житті – це родина, церква й альма-матер. Тож, усвідомлюючи слова Ісуса Христа : «Ідіть у світ і навчайте всі народи», й упорядкував о. Василь цю збірку, яку люди могли б вдумливо прочитати і замислитись над Божим Словом.

Савчук, В. Блудні будні [Текст] : поезія / В. Савчук. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 52 с. – ISBN 978-966-457-143-9.

У гуморо-сатиричному доробку бережанця Василя Савчука є збірники «Мерва», «Коло-голо-вомийки» і поема «Триесірний Геньо з Трої», з якою знайомили читачів сміхопис у Канаді «Всесміх», альманах «Весела Січ». «Блудні будні» - запропоноване В. Савчуком поповнення на полички і столи любителів веселого українського слова. У черговій скарбничці гумору автор викриває проблеми сьогодення як простих людей, так і наших можновладців. Збірка складається з трьох розділів : «Абетка-зубатка», «Блудні будні» та «Лісові байки».

	Савчук, В. Листки по Липі Золотій [Текст] : поезія / В. Савчук. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 104 с. – ISBN 978-966-457-144-6.
	Глибока закоріненість у рідний грунт, щира і вдячна пам'ять про прадідів великих, щемливі душевні порухи та синівська єдність із природою отчого краю – основні мотиви творів нової поетичної збірки бережанця В. Савчука «Листки по Золотій Липі». Збірка складається з розділів : «Чисті очі криниць», «Лаври і терни», «Милий спомин», «Гілки дружня рука».

Тихий, Б. Срібні струни душі : вірші, переклади та фольклорні записи / Б. Тихий. – Бережани : Рідне місто, 2012. – 160 с.: 30 іл.

Краєзнавець Богдан Тихий представляє нам свій новий творчий доробок – другий збірник власних віршів «Бережани, Бабина гора», «Бережани ви мої», «Весна в Бережанах», «Осінь» та інші; перекладів (із поезій Олександра Пушкіна); пісень «Бережанська зіронька», «Я напишу тобі ес-ем-ес», «Нам уже не сімнадцять», «Добрий наш Пастир», а також фольклорних записів : обрядові (календарно-обрядові, весільні); про кохання та розлуку; побутові пісні та балади (родинно-побутові, соціально-побутові, історичні, вояцькі, стрілецькі, повстанські, тюремні, емігрантські); дитячі; жартівливі. Фольклорні записи проведено в Івано-Франківській області м. Богородчани, село Старі Богородчани; в Тернопільській області м. Бережани, с. Лапшин, с. Комарівка, с. Гиновичі, с. Пліхів; в Підгаєцькому районі м. Підгайці, с. Голгоча, у Словаччині село Збой.

Швець, О. Відлуння душі моєї [Текст] : поезія / О. Швець. – Бережани : Росана, 2012. – 38 с.

Заблудлі душі ми у коридорах часу, У вирі почуттів ми затонулі кораблі, Заручники своїх бажань та страхів, На цій планеті ми чужинці-королі. Впиваємось ілюзіями до сп’яніння, Будуємо захмарні замки – кожен свій. Стираємо із пам’яті ми цілі покоління, По трупах топчемось чужих надій. Нас переслідують минулого примари, Наївним ідеалом вабить майбуття, І не цінуємо насущного дня дари, Допоки цівкою піщаною просиплеться життя. Та не спішімо жить, не зраджуймо Любові, Не рвімось за чужим, не поступаймося своїм. І будьмо вірні ми отому Слові, Що десь дає нам дихання усім.

	Швець, О. Мелодії любові [Текст] : новели / О. Швець. – Бережани : Росана, 2012. – 86 с.
	«Мелодії Любові 2» - це продовження першої збірки новел. До книги увійшло десять оповідань, два есе. Тематика історій залишається незмінною : усі вони несуть в собі головну істину та цінність людства – Любов.